Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 392
Василь народився 12 (23) лютого 1758 р. в с. Обухівка
на Полтавщині. Капністи були вихідцями з Греції, з арис
тократичної сім’ї Капнісос, яка мала навіть венеціанський
графський титул (російський уряд визнав його лише
1876 р .). Д ід поета, Петро Христофорович, відомий борець
проти турецького ярма, у 1711 р. був змушений втекти до
Росії, де його син, Василь Петрович, поступив на військову
служ бу і почав писати своє прізвище як Капніст. Він рано
осиротів 1 молоді роки провів у сім’ї ізюмського сотника
Павлюка, де помітно українізувався. Невдовзі молодий
офіцер успадкував посаду свого вихователя. У 1737 р. Ва-
силь-старший вже миргородський полковник. Він мав вели
кий вплив на козацьку старшину. Відомо, що гетьман Ки
рило Розумовський у 1750 р. намагався приписати йому
намір «державної зради» з метою відірвати Гетьманщину
від Росії.
19
серпня 1757 р. Василь Петрович Капніст, бригадир і
командуючий п’ятьма слобідсько-українськими полками,
загинув у Ćólp ę пруедырю крвалеркю. Ц е сталося під час
Семилітньої війни (1756— 1763), у битві під Грос-Егерсдор-
фом. Василь-молодшрй народився майже через півроку
після смерті батька. Він був шостою дитиною у сім’ї.
Дитячі роки Василя Капніста прийшли в Обухівці —
маєтку, подарованому його батькові імператрицею Є лиза
ветою. Мати поета, Софія Андріївна Дуніна-Борковська,
походила з{ старовинного старшинського роду (дід її був
одним із соратників М азепи). Дітей виховувала у патріо
тичному дусі. Вони росли в оточенні козаків та козацької
старшини, що болюче сприйняла скасування гетьманства
у 1764 р.
У тринадцять років Василя виряджають до Петербурга,
на військову службу. За тогочасною традицією його одразу
зараховують капралом в лейб-гвардії Ізмайловський полк.
Але стройової служби, звичайно, не ніс. Як і всі дворянські
діти, він поки що навчався у військовій школі. Через два
роки його вже як сержанта гвардії (згадаймо героя «К апі
танської дочки») переведено до Преображенського полку.
У військовій школі Василь потоваришував із старшим на
три роки М. Львовим, душею гуртка петербурзької літера
турної молоді, а в Преображенському полку — з Г. Д ер ж а
вшим (той тільки-но одерж ав перший офіцерський чин пра
порщика). Ц і зустрічі, очевидно, й вирішили його долю.
У 1775 р. сержант лейб-гвардії Преображенського пол
ку Василь Капніст видав окремою брошурою свою оду
французькою мовою на честь перемоги над Туреччиною.
390