jfa. Леонтович, К. Стеценко, Л. Ревуцький, В. Лятошинський та багато ін.
Архівні документа, які зберігаються в Італії та Росії, підтверджують, що Бортнянський був високоповажною людиною й бажаним гостем у колах творчої інтелігенції. Він підтримував доброзичливі стосунки з А. Строгановим, І. Дмитрієвським, Г. Державіним, А. ФонвізІним.
Поряд з основною роботою в капелі і на посаді викладача Смольного інституту шляхетних дівиць Бортнянський Особисто відбирав кандидатів у малолітні півчі, брав участь у роботі Санкт-Петербурзького філармонічного товариства, в діяльності Академії художеств( 1804 р. за ухвалою надзвичайних зборів Академії його обрали її почесним членом), сприяв організації публічних концертів.
Листування Бортнянського із статс-секретарем імператриці Вілламовим розкриває зовсім не відомий бік його д і яльності. З цих листів видно, що він брав участь в оформленні Павловського і Гатчинського палаців, вів розрахунки з художниками та майстрами, закуповував картини для царських покоїв. Все це свідчить про високий авторитет Бортнянського в мистецьких колах. Перебуваючи в Італії, він також займався придбанням картин.
Сучасники неодноразово згадували його домашню художню галерею, « не вельми багату числом, але дорогоцінну працями відомих майстрів ».
У тій частині листування Бортнянського з придворною канцелярією, що збереглася, міститься дуж е мало інформації про його творчість. Це цілком зрозуміло, адж е чиновників цікавив лише організаційний бік справ. Архівні документи свідчать, що окрім щодених занять з хором( ЗО років Бортнянський очолював капелу) він завідував усією $ іюномічною частиною, влаштовував побут співаків, вів кІнцелярдькі справи. Документи стверджують і те, що Бортнянський не лише був капельмейстером, директором Придворної каїїели, композитором, мистецтвознавцем— йбму доручали переглядати fa рецензувати усю культову І Придворну світську музику, надсЙЙЗлИ для ознайомлення й оцінки різні твори, обробки народних пісеЙЬ '.
Творчий внесок Бортнянського визначається не лише високохудожніми творами усіх музичних жанрів. Поєднавши в собі неабияку обдарованість з високим професіоналізмом, він став першим у Росії композитором-універсалом, а його творчість— потужним рушійним фактором у розвитку вітчизняної музичної культури.
Дмитро Бортнянський ніколи не був у повному забут