Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 385
лезькому раднику Дмитру Бортнянському, доручивши в уп
равління хор придворних наших півчих, повеліваємо нада
вати йому з придворної контори платню й усе те утриман
ня, яке мав попередник його дійсний статський радник
Марко Полторацький».
Зрозуміло, що Бортнянський, пройшовши в капелі шлях
від півчого до директора, знав усі достоїнства й недоліки
хору. Прийнявши капелу, він розпочинає її реорганізацію,
запрошує нових талановитих співаків та музикантів, пере
важно вихідців з України, домагається створення окремо
го хору для театральних спектаклів. Бортнянський поєдну
вав вимогливість з доброзичливим ставленням до співаків,
сприявши їх високому професіоналізму та виключній вико
навській майстерності.
Аналізуючи творче надбання Бортнянського, можна
стверджувати, що він разом із М. Березовським, А. Веде-
лем, Е. Азеєвим створив класичний тип хорового концерту.
Вони стали представниками нового напряму в партесному
співі, що характеризувався потягом до узгодження музики
й тексту, адж е більшість італійців, котрі писали музичні
твори для православної церкви, погано володіли слов’ян
ськими мовами, а то й узагалі їх не знали. Деякі біографи
та історики визначають творчу діяльність цих композито
рів як цілу епоху в галузі православної церковної музики.
Напевне, це так, оскільки, наприклад, Бортнянський пер
шим вплинув на упорядкування храмових співів і почав
розробляти давні християнські мелодії.
Бортнянському належить більше 100 творів хорової ду
ховної музики — 35 чотирьохголосних та 10 двохголосних,
ряд невеликих композицій, а також світські хори, в тому
числі кантата «Співак у таборі російських солдатів», ка
мерно-інструментальні твори. З них тільки придворною ка
пелою було видано тридцять п’ять концертів, вісім духових
тріо з хором, двадцять один духовний спів.
Придворний мелодист та висококваліфікований профе
сіонал Бортнянський поєднував щирість і задушевність з
тонким смаком та винахідливістю, його музику з однако
вим задоволенням виконували та слухали і в палацах, і в
простих будинках.
У хоровому стилі Бортнянського — урочисто-пісенному,
ліричному — знайшли відбиток народні мотиви, і особливо,
як зазначалося, українські. Про творчість цього компози-
тора-класика можна впевнено сказати, що вона активно
вплинула на розвиток української хорової культури. На
його спадщині вчилися такі славетні митці, як М. Лисенко,
383