Дмитро Степанович Бортнянський народився 1751 р.( число і місяць невідомі) у м. Глухові Чернігівської губ.( нині— Сумська обл.) у родині козака, що служив у гетьмана К- Розумовського. В сім’ ї було троє дітей.
У XVIII ст. в Росії активно формується хорова культура. Д о складу придворного оркестру та Придворної співацької капели вербувалися найбільш талановиті музиканти і співаки, зокрема вихованці співацької школи, заснованої ще 1738 р. у тодішній столиці України Глухові. Серед них був і Дмитро, котрого у семирічному віці в числі десяти кращих було направлено до Санкт-Петербурга.
Розпізнавши у юному Бортнянському неабиякі музичні здібності, його навчає сам регент( пізніше— директор капели) Марко Полторацький, виходець з України і великий знавець народної пісні. Ці перші роки музичного навчання у Полторацького наклали відбиток на всю творчість майбутнього композитора, котрий у своїх творах використовував інтонації українських народних наспівів.
Пізніш е освітою юного співака за розпорядженням імператриці Єлизавети Петрівни займався італійський композитор Б. Галуппі, відомий на той час оперний і балетний капельмейстер, чиї опери з успіхом ставилися у Росії.
З 1768 р. Бортнянський навчається у Венеції, куди перед цим повернувся професор Галуппі, вдосконалює мистецтво композиції у Римі, Мілані, Болоньї, Неаполі. Там ж е, в Італії, молодий композитор пише сонати для клавесина( яким майстерно володів), хорові твори, опери « Креонт », « Алкід », « Квінт Фабій ».
Після більш ніж десятирічного перебування за кордоном у двадцятивосьмирічному віці Бортнянський повертається до Росії й протягом 1779— 1796 рр. служить придворним композитором і клавесиністом при наслідникові великого князя Павла Петровича у Гатчині і Павловську.
Пік творчої активності композитора припав на 80-ті рр. 1784 р. Бортнянського призначають учителем музики Mapit Федорівни, сестри майбутнього царя Павла І. Д о занять * нею він спеціально писав камерні твори. Також до йогОІ обов’ язків як капельмейстера входило створення опер та хорових концертів до кожного світського Чи духовного свята, яких тоді було немало. Саме в цей час Бортнянський пише опери « Свято сеньйора », « Сокіл », « Син-суперник », багато інших вокально-інструментальних творів.
11 листопада 1796 р. талановитого композитора 1 зд ібного організатора призначають на посаду директора Прц » дворної капели. У спеціальному указі зазначалося: « Ко <