Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 365
Галагана. Фамільний архів Галаганів містив чимало уні
версалів, виданих Скоропадським Г. Галагану та його бли
зьким на володіння селами, млинами і т. д.
Ліквідація Запорозької Січі й страта багатьох козаків,
Навіть полонених, стали прикладом нетерпимості царя до
Самобутності українського народу, й зокрема його своєрід
них збройних сил. Водночас ці події в свідомості волелюб
них представників корінного етносу не могли не лягти пля
мою й на всю діяльність Скоропадського.
Не набагато краще складалися стосунки Івана Скоро
падського із деякими царськими сановниками. Після ви
гнання шведських військ з України окремі з них стали до
магатися від голови адміністрації значних земельних на
дань. Відмовити їм за тих умов — значило б викликати не
вдоволення дуж е впливових осіб, від яких залеж ало ста
новище в управлінні краєм багатьох старшин та самого
правителя Лівобереж ж я. Крім того, при дворі не припиня
лись чутки про можливу зраду «малоросіян». А Скоропад
ський неабияк боявся цього і намагався за будь-яку ціну
відвернути від жителів краю і від себе особисто підозри в
лихих намірах, навіть у звичайній нелояльності до росій
ського уряду.
В 1710— 1711 рр., під час третьої російсько-турецької
війни, І. Скоропадський знову проявив своє негативне став
лення до низового «товариства». Разом з генералом І. Бу-
турліним, котрий очолював вісім полків російської армії,
біля Кам’яного Затону (район впадіння р. Кам’янки в
Дніпро) вони за наказом Петра І «розорили» Січ, побудо
вану незадовго перед тим запорожцями замість зруйнова
ної 1709 р. Старої Січі. Ц е змусило козаків шукати нового
місця мешкання в межах території, підвладної кримському
ханові.
На перший погляд може скластися враження, що геть
ман головну увагу приділяв політичним питанням. Але на
справді це було не так. Він проводив широку соціальну І
економічну політику, в найбільш важливих аспектах ї!
продовжував «традиції» правління попередників, зокрема
І. Самойловича та І. Мазепи. Так, при ньому тривав процев
поступового закріпачення селян, міщан і рядових козаків,
обмеження їх станових прав, посилення феодальної експлу
атації. Скоропадський видав спеціальні універсали й «лис
ти» про заборону селянам скаржитись на землевласників.
Уже в перші роки гетьманування Скоропадський безпосе
редньо втручався в функціонування цехів: підтверджував
старий або визначав новий їх статус; боронив у разі потре
363