час військових походів його не раз обирали наказним( тобто тимчасовим) гетьманом Лівобереж ної України.
В той же час П. Апостол прагнув до поліпшення свого матеріального добробуту. Найбільше цінилася земля, і він скуповував її у козаків та селян Миргородського полку. Помер 1678 р. на 60-му році життя, повернувшись з Чигиринського походу проти татар, в якому виявив особисту хоробрість і мужність.
Один з синів Павла Апостола, Данило, 1682 р. очолив Миргородський полк, й ом у виповнилося на той час 28 років. Як миргородський полковник, а часто й як наказний гетьман козацького війська ДаниЛо Павлович брав участь у багатьох походах кінця XVII— початку XVIII ст. За свідченням літописців, був « добрий молодец и кавалера, великої « крепости тела » і в боях « знатную паче прочиих показывал храбрость ».
Але крім особистої хоробрості він, незважаючи на молодість, проявив себе і досвідченим командиром. Про один з таких епізодів розповідає літопис. Це трапилося під час російсько-шведської війни 1700 р. Російські війська й українські козаки на чолі з миргородським полковником Апостолом, загальне керівництво якими здійснював російський бригадир Неплюєв, були направлені на допомогу переяславському полковнику Мировичу, якого оточили шведи у м. Ляховичі. Вже наближаючись до місця призначення, вони опинилися перед вузькою греблею, по боках якої чорніло болото. Передбачаючи можливість засади, Апостол порадив Неплюєву перевірити, чи нема за греблею ворога. Але той не зважив на пораду, і, коли війська вступили на греблю, їх оточили шведи. Багато з них загинуло. « Даниил Апостол,— повідомляв літописець,— спешившись легко, в болото впал и копием оборонялся от шведов, выскочил до своего через силу войска, ругаючи добре гаразд в глава Неплюева, что своим нерадением много запропастил войска ».
28 жовтня 1708 р. гетьман I. Мазепа з більшістю козацької старшини й 5— 6-тис. військом перейшов на бік шведського короля Карла XII. Серед старшини був і миргородський полковник Д. Апостол. Він дізнався про наміри гетьмана відокремити Лівобережну Україну від Росії і в цьому питанні був його однодумцем.
Проте 21 листопада Апостол залишив шведський табір 1 з великими труднощами дістався свого маєтку в м. Сорочинці, де на той час стояли російські війська. Звідти надіслав листа новому гетьманові І. Скоропадському, обрано
340