Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st

виці,— він тим самим віддавав ту землю в так зване корм* ління цьому ближньому до себе старшому дружинникові й могутньому бояринові. Та повернемось до державних справ Ігоря на початку його одноосібного князювання. Уличів було підкорено й відтиснуто до гирла Д унаю й Нижнього Подністров’я. О д нак, на нашу думку, вони так і не увійшли до складу Київ ської Русі. Складніша була справа з древлянами. їх сило міць приєднав до Давньоруської держави Олег. Але його кончина збурила древлянських князів, і вони підняли пов* стання: «Після смерті Олега почав княжити Ігор,— незво рушно занотував Нестор.— І зачинилися від Ігоря древля ни по смерті Олега», тобто зачинили брами своїх міст пе ред князівськими урядовцями, суддями й збирачами данини. Слід гадати, що виступ древлян проти влади київського князя був спонтанним і стихійним, тому що Ігореві вда лося легко придушити його. Наступного року, свідчить «П о вість временних Літ», «пішов Ігор на древлян і, перемігши їх, наклав на них данину більше від колишньої». А новго,- родський літописець конкретизує це загальне повідомлення Нестора: «І дав ж е Ігор данину древлянську Свенельдові. Й брали по чорній куні від диму *. І мовила дружина Іго реві: «Ти дав одному мужеві забагато». Ц е нове надання й без того багатющому Свенельдові спричинило трагедію в Древлянській землі, винуватцем і жертвою якої став князь Ігор Старий. Та перш, ніж завершити свій шлях, князь здійснив го ловну справу життя: два походи на могутню Візантійську імперію. Перший з них стався 941 р. Таким змалював його Нестор: «Пішов Ігор походом* на греків. І послали болгари звістку цареві (візантійському імператорові Роману І.— Авт!), що йдуть руси на Ц аргород— 10 тисяч кораблів. І прийшли, і підпливли, й почали воювати країну Віфін- ську, й полонили землю по Понтійському (Чорному.— Авт}) морю до Іраклії й до Пафлагонської землі, і всю країну Нікомідійську (йдеться про різні частини М алої А зії.— Авт.) полонили й Суд увесь попалили», тобто береги бухти Золотий Ріг. Навіть сучасного читача приголомшує неймовірно ве л и к а — 1 0 0 0 0 !— кількість ладей, що складали руський флот. Та, певно, тих однодеревок було-таки надзвичайно багато, коли цю саму цифру сповіщають візантійські д ж е рела, й серед них — сучасник подій Лев Диякон.' Однак * Велика родина, що складалася з представників кількох поколінь.

Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 32