Отже, очевидним є той факт, що українська старйіина, згуртувавшись навколо сильного й авторитетного діяча, почувалася досить впевнено.
Це особливо стає безперечним, якщо врахувати ту обставину, що новий гетьман уклав оборонний союз з Швецією— ворогом Росії і Польщі. Угодою передбачалося розширення західних кордонів України до Пруссії і Литви( до р. Березини), а також забезпечення торговельних зв’ язків України з Швецією і Пруссією. Шведський король обіцяв припинити воєнні дії проти Польщі лише в тому разі, якщо та визнає українців за вільний народ.
Тут 1. Виговський виступає продовжувачем справи свого великого попередника Б. Хмельницького у створенні соборної України.
Після Корсунської ради новообраний гетьман відбув з великим почтом до Києва. Там, у церкві Братського монастиря, у присутності царських воєвод чернігівський єпископ Л азар Баранович освятив гетьманські клейноди.
Гетьманською резиденцією, а отже, столицею України, як і за Богдана Хмельницького, залишався Чигирин. Сюди невдовзі переїхала й дружина І. Виговського Олена— дочка польського аристократа сенатора Статкевича. Свого часу ця родина була категорично проти її шлюбу з козацьким писарем, і Виговському навіть довелося викрадати наречену й таємно вінчатися з нею в Києві. На початку 1657 р. у молодого подружжя народився син Остап. Пробувши деякий час в Чигирині, Олена Виговська незабаром оселилася з дитиною в с. Суботові— ранговій гетьманській маєтності, розташованій поблизу столиці.
Та як засвідчили подальші події, обрання нового гетьмана і консолідація навколо нього більшої частини української старшини та ієрархів православної церкви не сприяли стабілізації політичної ситуації. Небезпека ліквідації угоди 1654 р. й повного поневолення Москвою України ставала дедалі більш реальною у зв’ язку з концентрацією російських військ на кордоні й поступовим розширенням їх присутності в українських містах. Наполегливо в народі поширювалися чутки про те, що, мовляв, москалі « кабаки » скрізь позаводять, всіх у московський одяг повдягають, попів та митрополитів з Москви нашлють, а народ почнуть переганяти в Московщину, а з Московщини в Україну москалів наженуть.
Побоювання втратити здобутки Визвольної війни, і передусім ту самостійність, яку все ще мала на той час Українська * держ ава, призвели ДО TOFGj щ о І.- Виговський ' та й < з-
304