ський історик Пясецький писав, що на сеймі « не знайшлося нікого, хто б вступився за козаків, ватажок яких Павлюк з товаришами свого полку марно посилався на поручительство за його життя, яке дав чернігівський підкоморій Адам Кисіль, і склав під час цього сейму голову на пласі. Відібрані всі вольності, надані суспільству польських козаків, і містечко Трахтемирів, а гетьманам запропоновано знову вирушити проти них, звести зі світу тих, які б надумали опиратися вироку сейму, і тоді влаштували міліцію на новий лад. Тому-то козаки тим старанніше потурбувалися про свою безпеку ».
В Україні посилилися репресії, які, на думку уряду, мали настрахати козаків і місцевих жителів, та натомість, як і раніше, вони викликали лише озлоблення й хвилювання, що могли кожної миті викликати нове повстання.
Це добре розумів Острянин. Разом з Д. Гунею, К- Скиданом, М. Незнанським, К. Кудрею та іншими сподвижниками він посилено готує козаЦтво до чергового виступу.
В середині лютого польський уряд посилає на Запорож жя свого комісара— полковника Мелецького з двома полками реєстрових козаків, щоб вигнати з Січі « всю козацьку чернь » і лишитися там для сторожі. Однак козаки на чолі з Острянином вустріли комісара вороже. Коли він защ д а в видати ватажків, йому відповіли словами « дуж е невтішного змісту^, як зазначав у донесенні королю Мелецький. Д о того реєстровики не горіли бажанням виступати проти співвітчизників, а дехто навіть перекинувся до запорожців. Зваживши обстановку, Мелецький вирішив за краще якнайшвидше повернутися назад. « Коли б,— писав він,— я не був таким обережним, то мене б обов’ язково вбш } и ».
Саме після його відходу і був обраний гетьманом Острянин. Окольський писав з цього приводу: «... обравши собі Острянина старшим на Запорож ж і, а при ньому Скидана, послали просити допомоги у донських козаків. Потім розіслали листи і грамоти у найбільш відомі монастирі та міота, відправили священиків і монахів на Поділля, Покуття та Волинь, щоб пробуджувати до війни народ і шляхту грецького віросповідання, використовуючи навіть монахінь для цієї пропаганди ». І дійсно— всі можливі засоби були використані Острянином. Він закликав народні маси приєднуватися до козаків і разом ставати на боротьбу зі шляхтою. Ці звернення знаходили палкий відгук в серцях українського народу.
290