ти. Бо колись питав він волхвів і кудесників: « Від чого я помру?» І мовив йому один кудесник: « Княже! Від коня твого улюбленого, на якому ти їздиш,— від нього тобі померти ». Запали слова ці в душу Олегові, й сказав він: « Н і коли не сяду на нього й не побачу його більше!» І звелів годувати коня й не водити його до себе. І прожив кілька років, не бачачи його, аж поки не пішов на греків. А коли повернувся до Києва і спливло чотири роки, на п’ ятий рік згадав він свого коня, від якого волхви колись навіщували йому смерть. І покликав він старійшину конюхів і мовив: « Де кінь мій, якого наказав я годувати і берегти?» Той ж е відповів: « Помер ». Олег посміхнувся й дорікнув тому кудесникові, сказавши: « Неправду мовлять волхви, але все те брехня: кінь помер, а я живий!» І наказав осідлати собі коня: « Хай побачу кості його ». І приїхав на те місце, де лежали його голі кістки і череп голий, зліз з коня, посміявся гірко й мовив: « Чи від цього черепа смерть мені прийняти?» І наступив він ногою на череп,— закінчує розповідь Нестор,— і виповзла з черепа змія, і вжалила князя в ногу. І від того розхворівся він і помер ».
Хто знає, можливо, Олег і справді загинув від укусу змії, давши привід для створення моторошної легенди. Для теми нашої розповіді важливим є інше: за народним переконанням, князь був віщим, тобто чарівником, волхвом, якого годі було й прагнути вбити, мечем чи стрілою з лука. Але, як вірили в народі, невблаганна доля сильніша від будь-якого кудесника й чаклуна. Взагалі мотив пророцтва, що збувається, незважаючи на всі запобіжні заходи, поширений у фольклорі різних народів починаючи з давніх часів. Згадаймо уславлену легенду про давньогрецького царя Едіпа, якому оракул напророчив, що він заб’ є батька і одружиться з власного матір’ ю. Едіп, що був розумною й винахідливою людиною, так і не зміг уникнути страшної долі.
Смерть Олега відкрила Ігореві шлях до золотого київського престолу. Ігор залишався в глибокій тіні Олега, за відомостями « Повісті временних літ », цілих тридцять років. Напевне, Ігор все ж таки був сином Рюрика, оскільки ніхто по смерті Олега не заперечив його прав на князівський трон.
26