ський. А 12 березня 1632 р. до Петра Могили звернувся гетьман реєстрових козаків Іван Кулага-Петражицький з « Листом військовим », у якому також просив об’ єдната школи, обіцяючи зі свого боку їх « твердо захищати, охороняти й за них до самої смерті стояти ». Вирішили об’ єднати школи в одну, яка отримала назву Києво-Печерської колегії. П. Могила за згодою братства став її « старшим братом », « довічним охоронцем і наставником ».
Мине час, і колегія стане на честь Могили— Києво-Могилянською, а згодом і академією, яка відіграла найвизначнішу роль у розвитку освіти й науки як в Україні, так і Росії. А тоді, навесні 1632 р., студенти-ритори заснованого Могилою « гімназіума » склали і піднесли йому на Великдень панегірик « Евхарістіріон, албо Вдячність Петру Могилі », у якому прославляли Могилу як першого, хто дав православній науці, « досі безплідній », справжню вченість.
Між іншим, культурна й освітня діяльність Петра Могили не обмежувалася лише турботою про Київську колегію. Саме за його участю були відкриті колегії у Вінниці, Кременці, Гощі. Багато зусиль доклав він і до розвитку книговидавничої справи в Україні.
У квітні 1632 р. помер Сигізмунд III. За польським звичаєм по смерті короля мав зібратися так званий « конвокаційний » сейм, на якому робився огляд діяльності попереднього короля, обговорювалися різні думки й пропозиції щодо майбутнього королівства. Потім збирався « елекційний » сейм, на якому обирався новий король.
У Прилуках було скликано велику козацьку Раду, яка обрала на сейм делегацію. Не знаємо, чи був на цій Раді Петро Могила, однак і його делегували від імені митрополита Ісайї Копинського та всього духовенства. На сеймі Могила мав вимагати скасування всіляких актів, що забороняли православним будувати церкви, відкривати колегії, типографії, повернення єпархій, які були закриті польською владою або віддані уніатам, церковних маєтків, суворого покарання тих, хто буде ображати чи насилувати православних людей.
Як козацькі посли, так і делегація духовенства ла чолі з Петром Могилою виявляли неабияку активність на сеймі. Щоб забезпечити собі більшість, королевич Владислав склав спеціальний й £ Моріал, у якому пропонувалося вирі-: шити козацькі питання, віддати православним Київську митрополію, повернути всі її маєтки, монастирі й навіть львівське єпископство та ін.
261