Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 239

Камінь. Бій був жорстокий і кровопролитний. Перемоги він не приніс ні тій, ані іншій стороні.
Козаки, як і поляки, зазнали чималих втрат. Загинув їхній улюбленець полковник Сасько Федорович, ядром одірвало руку Шаулі, було поранено й Наливайка. Немало було забито й поранено іншої старшини та козаків.
Вночі відбулася рада. І поранені Ш аула з Наливайком, і гранично виснажений Л обода вирішили не випробовувати марно долі й, поки е можливість, відірватись від Жолкевського і відійти за Дніпро. Замість тяжкопораненого Шаули обрали гетьманом( тепер уже козацьким складом) Наливайка.
Тієї ж ночі, полишивши позиції, рушили на Трипілля. Жолкевський цього разу не переслідував повстанців, а повернувся до Білої Церкви, де в очікуванні підмоги заходився упорядковувати своє пошарпане військо.
Скориставшись з цього, повстанці без перешкод подола * ли Дніпро й розташувалися табором, готові до подальшої боротьби. Однак час уяіе грав проти них.
У таборі повстанців не було одностайності. Більщірть? особливо селяни з сім’ ями, воліли якнайшвидше дістатися російських кордонів, сподіваючись на порятунок і притуі лок. Інші не бажали лишати рідну землю, хотіли йти у пі % денні степи Переяславщини, а за необхідності навіть і даі лі, щоб продовжити боротьбу проти магнатсько-шляхетсь *' кого ярма. З цими останніми поділяли свої плани Налиі вайко, Ш аула, Кремпський. Багаті ж козаки, особливо реєстрові, до яких тяжів і Лобода, прагнули до перемир’ я з польським командуванням і припинення боротьби. Лобода навіть розпочав відповідні переговори, направивши др Жолкевського сотника Козловського з листом, у якому про * понував припинити війну і укласти мир. Після цього На * ливайко і Лобода зібрали загін і також рушили у Переяс » лав. Ледве вони відійшли від Дніпра, як розпочали пере * праву поляки.
Ватажки повстанців добре розуміли, що стара зруйно » вана переяславська фортеця не захистить від шляхетсько^ го війська, і тому вважали за краще рухатися в глибину Задніпров’ я.
1ак, пройшовши Яготин і Пирятин, козацькі загони дЬ сталися Лубен і 15 травня переправились через Сулу. Hą Все про все пішло чотирнадцять діб. За ї * ей ж е час коро * лівські війська поповнилися свіжими силами, подолали Дні * про й рушили далі. Оцінивши сили і можливості обох сто *
23 *