Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Página 240

рін, Жолкевський впевнився, що тепер мож е побороти і ос­
таточно розгромити повстанців.
Намагаючись відсікти шляхи відступу повстанців па
лівий берег Сули, куди Жолкевський все-таки не наваж у­
вався йти, побоюючись підмоги повстанцям з Низу, він по­
силає в обхід їм великий загін Струся.
У цей час повстанці підійшли до р. Солониці і в одному
з її урочищ заходилися обладнувати укріплення. Оточені
зусибіч, вони вирішили битися до останку. Табір розташ у­
вали таким чином, щоб тил впритул примикав до правого
берега Солониці, убезпечивши один бік від нападу. З трьох
їнших боків було встановлено кілька рядів возів, оточених
валами і лінією шанців.
16 травня 1596 р. поляки рушили у перший наступ. З цьо­
го часу протягом двох тижнів приступи не припинялися.
З обох сторін гинули люди. У повстанців закінчилася їж а,
почався голод. Терпіли й королівські війська, особливо від
нестатку води.
Стало очевидно, що подальша облога неможлива. Д о
того ж у козацькому таборі почалися суперечки. Щ об по­
глибити їх, Жолкевський знову посилає до Л ободи послан­
ця з пропозицією видати Наливайка та інших керівників
повстання і здатися «на ласку короля».
Про це дізналися в таборі. Зібралась рада, під час якої
між прихильниками Л ободи і Наливайка спалахнула свар­
ка. Л ободу звинуватили в зраді. Той з обуренням відмовив­
ся. Тоді на нього напали і тут ж е зопалу відрубали голову.
Реєстровики принишкли, але затаїли на нереєстровиків лю­
ту злобу. Останні ж, звинувативши Наливайка у тому, що
завів повстанців у прірву, скинули його з гетьманства й о б ­
рали свого ватажка Криштофа Кремпського.
Тоді Наливайко зі своїм загоном кинувся з табору,
прагнучи пробитися крізь військові заслони. Та це йому не
вдалося.
Після жахливих двох днів, протягом яких у козацькому
таборі було вбито до двохсот чоловік, козаки захвилювали­
ся. Вранці' 7 червня вони зібралися на раду, волаючи, що
їм усім приходить остання година, згодилися віддати поля­
кам Наливайка та інших начальників, аби лише поляки ви­
пустили решту на волю. Наливайко зібрав своїх прибічни­
ків і хотів утекти, але вискочити було неможливо. Цілий
день вирував табір, доки, нарешті, до вечора зробилася
міжусобиця. Наливайко відстрілювався від своїх побрати­
мів, захищаючи життя. Шум досяг поляків. Дізнавшись, у
чому справа, пішли на приступ... раптом козаки дають зна­
238