Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 230

Але й цей погрозливий лист не дав результатів.
Восени 1592 р. повстанці здійснили напад на Київський
замок, де захопили гармати, порвх, зброю. Інший їх загін
здобув Переяслав. Розгромивши його гарнізон, повстанці
також захопили багато зброї і спорядження.
Полум’я повстання розросталося. Особливо широкого
розмаху воно набуло на Волині, де зосередилися основні
сили месників. Тут же, у містечку Острополі, із своїми за-
гонцми перебував і Криштоф Косинський.
Ситуація, що складалася, чимало турбувала короля, тим
більше — польських і українських магнатів. У вересні
1592 р. вони виступили на сеймі на чолі з князем К. Ост­
розьким, землі якого були охоплені особливо широким пов­
станням, з вимогами відправити на придушення бунтівни­
ків коронні війська. Однак шляхта з польських провінцій,
боячись залишитися без підтримки у випадку повстання се­
лян в Центральній Польщі, виступила проти. Вимоги маг­
натів було відхилено. Натомість з ’явився королівський уні­
версал, який зобов’язував всю шляхту Волині, Київщини та
Брацлавщини зібратись у посполите рушення і на чолі з
князем Костянтином Острозьким вирушити на повстанців.
Король оповіщав, щоб «усі йшли на збір під Костянтинів
для приборкання свавілля». В універсалі також говорило­
ся, що Косинський «не тільки грабує та вбивав, найважли-
віше — він примушує до присяги й покори собі людей і мі­
щанського звання, ополчається у такий спосіб на гідність
короля та на загальний спокій держави».
На початку січня 1593 р. до Старокостянтинова прибук
ли військові загони шляхти. Водночас Януш Острозький,
син князя, сформував шляхетські загони у Галичині і на­
вербував солдатів в Угорщині. Старий Острозький і дору­
чив синові вести боротьбу з Косинським. В рішенні, прий­
нятому Володимирським повітовим сеймом, йшлося «про
велику небезпечність панства, короля його милості від сва­
вільства українного, від козаків», які зайняли «немало зам ­
ків, міст і сіл українних... братії нашой, шляхтичої оних
крайов», що тепер козаки «з немалим войском з арматою,
способом неприятельським юж до воєводства Волинського
притегнулі, умисливши далей панства короля его милості
пустошити».
Шляхта вирішила негайно вирушити проти повстанців.
Д обре знаючи козацьку тактику, Костянтин Острозький
розрахував, що в умовах лютих морозів селянсько-козаць­
кі загони, погано о|5р оєн і й благенько вдягнені, не змо­
жуть чинити серйозного опору його війську.
228