Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 217
д . Ж урби, І. Бондаренка та ін. У червні—липні 1768 р.
спільними зусиллями польського та царського військ пов
с т а н н я було жорстоко придушене. М. Залізняка піддали ті
лесному покаранню й заслали на каторжні роботи до Нер-
чинських рудників «довічно». Мученицьку смерть прийняв
І. Гонта. Одначе гайдамацький рух на Правобережній Ук
раїні і в Галичині тривав і в наступні роки, виявляючись
зокрема у виступах опришків на Прикарпатті, Закарпатті
й Буковині. Опорним її центром стали Карпатські гори, ку
ди тікали розорені, покривджені польські, молдавські й
угорські селяни, бідні міщани. Опришківські загони напа
дали на поміщиків, орендарів, корчмарів, руйнували шля
хетські маєтки, й захоплене майно роздавали бідноті. Рух
опришків з тих часів тривав постійно до Хмельниччини і
пізніше, досягши найвищого піднесення у ЗО—40-х рр.
XVIII ст. під проводом О. Довбуш а.
Не менш складні соціальні процеси відбувалися і на З а
карпатті, східну частину якого 1526 р. загарбали турки, а
північно-західну — Австрія. А після австро-турецької війни
1683— 1699 рр. за договором, підписаним^на Карловецько-
му конгресі, до Австрії відійшла й південно-східна частина
Закарпаття. Саме закарпатці одними з перших підтримали
у 1703 pv національно-визвольну війну угорського народу
під керівництвом Ференца Ракоці.
«Вічний мир», укладений між Росією і Польщею 1686 р.,
окрім того, що остаточно залишав за Росією Л івобереж ну
Україну з Києвом, Черніговом, Запорож ж ям та іншими
містами і землями, урівнював у правах католицьке й пра
вославне населення Польщі, визнаючи за Росією право за
хисту православних. І коли за часів Катерини II частина
шляхти виступила проти такого рішення, російський уряд
направив у Польщу свої війська. За ініціативою прусського
короля Фрідріха II 1772 р. відбувся перший поділ Польщі.
Австрія захопила Галичину і Буковину, Пруссія — П о
мор’я, Росія — частину Білорусі до Мінська і частину
латиських земель, які входили до Лівонії.
1796 р, під приводом припинення поширення «револю
ційної зарази», народженої французькою революцією, ро
сійські війська вступили у Польщу. Відбувся її другий по
діл. Д о Р осії відійшли Центральна Білорусь з Мінськом,
П равобережна Україна. Пруссія отримала частину Вели
кої Польщі до Гданська, частину земель по Варту і Віслу.
1794 р. патріоти під керівництвом генерала Тадеуша
Костюшка, який прагнув зберегти суверенітет Польщі, під
няли повстання. Катерина II подавила його. О. Суворов
215