здобув Варшаву. Польська держава капітулювала 1795 р. ^ іцо зумовило третій її поділ, Пруссія отримала Централь * ну Польщу з Варшавою, Південну Польщу з Любліном і Краковом. Д о Росії відійшли решта Волині та Литва, Курляндія і Західна Білорусь.
Таким чином, під владою Російської імперії, за винятком Галичини та Буковини, опинялися всі українські землі. Боротьба за державність і суверенітет України була майже на століття придушена царським урядом.
ІВАН ПІДКОВА
З часів свого виникнення українське к <) зацтво виступав надійним оборонцем рідної землі від ворожих зазіхань. Водночас запорожці здійснювали сміливі експедиції на Крим та Чорне море, нерідко брали участь у міжусобній; боротьбі претендентів на престол Молдавського князівсіва та Кримського ханства.
Влітку 1577 р. на Запорож ж і активно готувалися до нового походу, оскільки за півроку татари двічі приходили в Україну, чинячи розбій і насильство над мирним населенням. У середовищі січовиків перебував і учасник багатьох військових експедицій відважний козак Іван Підкова, прозваний так за велику фізичну силу— він міг легко ламати підкови. Згідно однієї з легенд, Іван був братом молдавського господаря Івоні, вбитого турками в 1574 р. Виділявся серед запорозького товариства ясним розумом та незламною волею. Дізнавшись про існування Підкови, молдавани прислали на Січ депутацію із проханням прибути до Ясс » зайняти престол, на якому перебував посаджений турецьким султаном Мурадом III властолюбний і жорстокий господар Петро Кривий.
Боячись, що козацький похід викличе невдоволення уряду Речі Посполитої, молдавські бояри надіслали два листя, скріплені печатками впливових вельмож, на адресу київського воєводи Костянтина Острозького та барського старости Миколи Творовського із пропозицією посприяти Івану Підкові. Однак, зважаючи на існуюче перемир’ я між Польщею і Туреччиною, представники властей Не підтримали козацьку експедицію. Відмова надійшла Підкові і від короля Стефана Баторія— приятеля Петра Кривого. Крім того, Баторій вбачав у козацтві зростаючу силу, яка почала
216