Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 203
литі, що перебували на становищі підневільних. Шукаючу
виходу, останні тікали на незалюднені території України —
Порубіжні степи Брацлавщини, Уманьщини, Канівщини,
Черкащини. Однак слідом посунула шляхта, феодали, як^
випросили у королів і князів грамоти на володіння цими
землями і почали запроваджувати тут кріпаччину. Прос?
їо м у люду знову доводилося спускатися на низ Дніпра,
у ііезаселені степи. Ватаги уходників (звідки й пішов тер
мін «уходництво») осідали тут, полювали на звірину, ло
вили рибу, бортникували, видобували сіль з озер і лиманів^
закладаючи в балках, на островах і ярах зимовища, хуто-*
ри, пасіки.
Михаль Литвин, автор твору «О правах татар, литовцев
и москвитян», видрукованого близько 1550 р., писав: «Ба
гато йдуть від влади батьківської, від роботи, неволі, по
карань, боргів та інших неприємностей чи просто шукають
більш вигідні заробітки і кращого місця. Пізнавши всі ви
годи життя в низових місцях, вони вже ніколи не повер
таються назад до своїх, скоро набувають ловкості і муж
ності і освойються з небезпекою, полюючи на ведмедів І
зубрів. Тому-то на Україні так легко набрати добрих
воїнів».
Однак Щоб вижити на новій території, прийшлим посе
ленцям доводилося захищатися від нападів татар.
У той час Золота Орда почала занепадати, розколов
шись на окремі орди: Ногайську — над Доном; Буджацьку
між гирлами Дністра і Дунаю , Кримську. З останньої ви
никло Кримське ханство, яке 1475 р. стало васалом Туреч
чини. Невдовзі все Чорноморське узбереж ж я України опи
нилося у татарських і турецьких руках. Загони Менглі-Гі-
рея почали нападати на українські землі — руйнували й
палили міста і поселення, забирали бранців і взагалі все,
що можна було вивезти. 1482 р. татари навіть захопили і
зруйнували Київ. У наступні роки вони нападали на землі
Поділля, Волині, Холмщини, Полісся, Чернігівщини. На
перешкоді їм стояли українські степові поселенці, котрі
у перебігу постійної боротьби з навальниками виробили
особливий тип воїна — відважного й хитрого, який добре
володів різними видами зброї і способами партизанської
війни. Ц і люди були сповнені вільним духом степів, духом
протесту проти всілякого примусу, духом волелюбності
і свободи. їх почали називати «козаками». Слово це тюрк
ського походження і означає вільну, незалежну людину.
Знаходимо його вже у складеному 1303 р. невідомим іта
лійцем словнику половецької мови. Зустрічається воно та-
201