ДМИТРО БАЙДА-ВИШНЕВЕЦЬКИЙ
Ось уже століття вчені-фольклористи марно ДОВОДЯТЬ, що вельми популярна і здавна любима всіма українську народна пісня про козака Байду аж ніяк не стосується відомого козацького проводиря, гетьмана, легендарного княг зя Дмитра Вишневецького. Але народ, котрий склав цір пісню, доніс її до нас, твердо вірить, що присвячена вона саме Байді-Вишневецькому, хоча реальне його ж $ ття і тед яке зображень в ній, не у всьому відповідають одне одному *
В ЦариградГна риночку Там п’ є Байда мед-горілочку; Ой, п’ є Байда та не день, не два, Не одну нічку та й не годиночку *
\ Ой, п’ є Байда та й кивається, Та на свого дюру поглядається: « Ой, цюре ж мій молодесенький, Та чи будеш мені вірнесенький?» Цар турецький к ньому присилає, Байду к собі підмовляє: « Ой, ти, Байдо та славнесенький, Будь мені лицар та вірнесенький, Візьми в мене царівночку, Будеш паном на всю Вкраїночку!» « Твоя, царю, віра проклятая, Твоя царівночка поганая!» ' Ой крикнув цар на свої гайдукш « Візьміть Байду добре в руки, Візьміть Байду, і зв ' яжіте, На гак ребром зачепіте!» Ой висить ьайда та й не AęHb; не два, Не одну нічку та й не годиночку! Ой висить Байда та й гадає, Та на свого дюру споглядає, Tą на свого дюру молодого І на свого коня вороного: « Ой, цюрю ж мій молодесенький, П одай мені лучок та тугесенький, П одай мені тугий лучок І стрілочок цілий пучок! О # бачу я три голубочки— Хочу я убити для його дочки! Д е як мірю— там я вцілю, Д е я важ у— там я вражу!» Ой як стрілив— царя вцілив, А царицю в потилицю, Його доньку— в головоньку. « От де на тобі, царю, За Байдину кару! Було тобі знати, Яч Байду карати:
183