Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 188

Було Б айді голову істяти,
Й ого тіло поховати,
Вороним конем їздити,
Хлопця собі зголубити».
Пісня засвідчує трагічний кінець знаменитого гетьмана^.
Д перші історичні джерела згадують про нього 1545 р. У цей
.час королівський комісар Лев Патій проводив люстрацію
(ревізію) Волинського воєводства. ї ї документи свідчать
Йро те, що князь Дмитро Іванович Вишневецький особисто
прибув до м. Кременець, де перебував королівський комісар,
І показав, що у Кременецькому повіті він володіє помістя-
іііи Кушнин, Підгайці, Окнин, Гараж, Камарин, Крутнів і
Лопушне. Князь був старшим з чотирьох синів Івана Ми­
хайловича Вишневецького від його першої дружини Ана­
стаса Семенівни з родини Олізарів.
Н еобхідно зазначити, що родина Вишневецьких похо­
дила з нащадків великого князя литовського Ольгерда,
котрі поріднилися з українськими магнатами, а згодом ока­
толичилися. Вишневецькі володіли величезними маетностя­
ми в Україні. Батькові Дмитра 1541 р. були передані К а­
нівське і Черкаське староства. 1551 р. їх старостою стає
Дмитро Вишневецький,
Щ оправда, ще до цього, як свідчать дж ерела, він су­
дився з магнатом Чарторийським з-за якогось будинку,
V Вільно, отримав привілей на маєток Вонячин на Поділлі.
Через рік, 1548 р., притягався до суду за «заподіяння крив­
ди підданим королеви Бони». І вже після цих «лицарських»
пригод у 1550 р. Дмитро прибув до Черкас.
У цей час посилюються татарські навали в Україну, що
раважало освоєнню її території польським магнатством.
П отрібна була людина, здатна організувати протидію
[Кримчакам. Претвич — організатор походів проти татар —
! І550
писав вел ик ом у князеві литовському Сигізмунду-
Августу про Дмитра Вишневецького «як одного з визнач­
ніших репрезентантів боротьби з татарами».
В ж е тоді Вишневецький виявив себе непересічною на­
турою, головними рисами якої були лицарство і моло­
децтво. М оже, саме тому, зіткнувшись із козацькою вотіь-
іницею, він, як ніде, відчув себе у своєму середовищі. Водно­
ч а с особиста хоробрість князя, його авантюристична натура
фрийшлися до душі козакам, вони ладні були йти з ним і
Ї роти татар, і проти кого іншого, аби покликав. Як зазна-
. ає історик Бантиш-Каменський, «муж розуму палкого,
.відважний, вправний вояка» Дмитро Вишневецький невдов­
зі став визнаним ватажком козаків. Він вирушає, на Д н і­
186