Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 185

моту на управління Берестейською школою, заснованою
православним братством. Керуючи школою, в якій навча­
лися діги православних, Потій дістав змогу впливати на їх
душі, а отже, й заздалегідь готувати достойних, на його
погляд, уніатів.
1599 р. помер Київський митрополит Михайло Рогоза,
і його місце посів Володимирський і Берестейський єпис­
коп Іпатій Потій. Отримавши цю посаду, він ще з більшим
завзяттям взявся за справу унії. 1601 р., завдяки наполег­
ливості і а хитрості Потія, Віденське православне братство
лишилося тих привілей, які воно отримало від попередніх
королів.
Братство звернулося до міського суду зі скаргою на
незаконні д ії Іпатія. Але неуступливий Потій продовжував
почату справу, і невдовзі у братства було відібрано два
будинки, в яких православні здійснювали богослужіння й
утримували лікарню і школу. Подальші д ії Іпатія Потія,
його непоступливість щодо братства ще більше озлобили
православних. Всі, кому була дорога віра, не бажали ко­
ритися митропоЛиту-зраднику й готові були всіма силами
рідстоювати верховну владу константинопольського пат­
ріарха. 1605 р. Віденське братство спорядило до сейму по­
слів з вимогою, підтриманою підписами та печатками ба­
гатьох сенаторів і литовських дворян, про призначення
П равославних митрополита і єпископів. Але сейм не дав
стверджувальної відповіді. Уніати продовжували грабува­
ти церковне майно й віднімати у православних храми. Всі
скарги останніх лишалися безрезультатними.
Нарешті Грамотою від 18 липня 1607 р. Сигізмунд III
задовольнив вимоги православних: повернув попередні
права й привілеї, дозволив мати митрополита, єпископів,
архімандритів і взагалі всю ієрархію. Зрозум іло, що таке
рішення ще більше загострило боротьбу між православни­
ми й у н і а р м и ^
Енергія^Іпатія^Потія при служінні унії воістину варта
подиву, але засоби і способи, якими він користувався, не­
рідко відзначалися крайньою брутальністю й нерозбірли­
вістю. Д едал і частіше застосовувалися насилля, Інтриги,
доноси тощо. Потій кидав'непокірних йому православних
священиків до в’язниць, брив голови і бороди, виганяв
з приходів, піддавав тортурам. Часто він у супроводі озбро­
єних прислужників вдирався до православних храмів, влас­
норучно обдирав престоли, грабував церковне начиння,
нищив його або забирав з собою. Так Іпатій, наприклад,
183