Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 181
дали латинською мовою, щоб зробити доступною тим, хто
не розумів по-слов’янському.
З жовтня 1620 до початку 1624 р. життя Мелетія Смот-
рицького, який був номінований у сан полоцького архієпис
копа, пов’язане з Полоцьком. Саме зрідси він здійснив па
ломництво на Схід, причини якого тлумачаться по-різному.
Можливо, приводом для від’їзду стало звинувачення у мо
ральній причетності до вбивства міщанами в листопад}
1623 р. уніатського фанатика, вітебського архієпископа
Й осафата Кунцевича. Можливо, причина була в іншому.
Підозрювали, що реальною метою паломництва було нб
«виправлення церковних книг», як офіційно декларувалося,
а секретна місія до Константинопольського патріарха,
з яким належало обговорити можливість проголошенні
автокефалії руської церкви на екуменічних засадах. Вартр
зазначити, що така ідея, як один із варіантів виходу з не
безпечного протиборства православних та уніатів, цирку»
лювала в колі найвищих ієрархів, навіть таємно підтриму
валася Київським православним митрополитом Іовом Бо
рецьким. Однак реального розвитку вона не зазнала через
ворожі настановлення нижчого кліру й братств, гостро на*
строєних проти будь-якого компромісу з уніатами.
Тож після повернення зі Сходу над письменником за
висла підозра в проуніатських симпатіях, підсилена тим,
що він привіз від патріарха соборну грамоту на обмеження
автономії ставропігійських братств та на призначення себе
екзархом руської церкви. Певний час Смотрицький знову
щ яв у Боркулабові, а з літа 1627 р., запрошений князем
Олександром Заславським, прийняв сан архімандрита Д ер-
райського монастиря на Волині, у володіннях князів
Острозьких. Монастир на той час ще лишався православ
ним, однак, згідно з побажанням князя, мав пристати до
у н ії, що, безумовно, знав Мелетій Смотрицький. Тому біль-
ціість дослідників