Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 171
лося стати батьківщиною поляків. Оріховський піддав кри
тиці істориків, які виводили назви «Польща», «поляки» від
слова «поле». Натомість він обстоював версію про безпосе
редній зв’язок цих термінів з іменем вождя Л еха (в істо
ричності цієї особи так само, як і його братів — Чеха і
Руса, письменник не мав сумніву).
Схожим чином Оріховський «наділяє» батьківщиною
чехів та русів. Він гадав, що, залишивши Балкани як спіль
ну колиску слов’янства, частина слов’ян — майбутніх че
хів — осіла в М оравії. Що ж до слов’янської гілки, на ос
нові якої сформувалися руси, то, за його словами, цей народ
посів найдостойніше місце у «Європейській Сарматії».
В усіх описаних випадках Оріховський відводив виключну,
роль міфічним провідникам цих народів — Л еху, Чеху та
Русу, перед особистою доблестю яких схилявся.
Як переконуємося, захоплені відгуки сучасників про та
лант Станіслава Оріховського справді мали під собою
грунт. Ідейна творчість «рутенського Демосфена» засвід
чує той факт, що як мислитель і гуманіст він стояв урівень
з найвидатнішими представниками західноєвропейської гу
маністичної думки.
ЙОСИП ВЕРЕЩ И НСЬКИ Й
Серед вітчизняних письменників, мислителів та суспіль
но-політичних діячів кінна
от однією з' найбільш ціка
вих і масштабних постатей був Йосип Верещинський (на«
родився між 1532— 1540 рр., помер у 1598 р .). Він залишив
помітний слід в історії, насамперед, завдяки низці щштнч*.
них трактатів, у яких виступав на захист України від ту
рецько-татарської агресії. Причому у деяких творах Вере
щинський висловлював ідеї, що випереджали погляди то-,
гочасних європейських гуманістів на суспільство.
Йосип Верещинський походив із старовинного у к р а їн
ського шляхетського роду з Холшдини, представники якого
мали там родовий маєток — Верещин. Згодом Верещинсьв5
спольщилися і окатоличилися. Втім ще дід Йосипа — Фе
дір — був православним. Шкільну освіту Йосип здобув
у Красноставі. Щ е в юнацькі роки прийняв духовний сая.
У документах за 1579 р. він згадується вже як канонік.
Холмської капітули у Красноставі. 1581 р. Верещинського
обирають абатом Сецехівського бенедиктіанського мона
стиря, що розташовувався на лівому березі Вісли. Цю па-
1691