союзів племен ; молода держ ава жила за одним законодавством (« Закон земляний » Володимира ); всюди на її землі платили данину й виконували повинності на користь великого князя .
Щ е більше зміцнилась і централізувалась Київська держава у роки правління сина Володимира Ярослава М удрого ( 1019 — 1054 ). Він уперше в історії запровадив кодекс писаного права , так звану Руську Правду , зміцнив рубежі Країни , побудував численні міста й фортеці , перетворив стольний град Київ на одне з найбільших , найбагатших 1 найкрасивіших міст середньовічного світу . Київська Русь за Ярослава підтримувала жваві стосунки з Візантією й Угорщиною , Польщею й Германією , Англією й Францією , Норвегією та Швецією .
Упродовж всього часу існування Давньоруської дер ж а ви першою турботою її народу й . уряду був захист від хижих і захланних кочовиків причорноморських степів . Київська Русь народжувалася й міцніла , відчуваючи на собі страшний тиск велелюдних печенізьких племен . Перший натиск цього могутнього ворога довелося відбивати^квя ? зеві Ігорю Старому . А його син Святослав спершу завдав нищівної поразки печенігам біля валів Києва , а потім за гинув на дніпровських порогах від руки печенізького хана Курі , нацькованого візантійцями .
Особливо багато шкоди завдавали печенізькі орди в часи Володимира Святославича та його сина Ярослава М удрого . Історик В . Мавродін влучно назвав цей період « богатирською добою » в історії Давньоруської держави та її народу . Він писав : « Князювання Володимира ( Святославича .— Л ег .)— це часи богатирів землі Руської , їхніх справ богатирських , стольного Києва , Дніпра-Славутича , часи доблесті , слави , могутності , часи розквіту давньоруської культури й початків « книжності », доба війн і походів , славних січей богатирських , молодечих подвигів руських витязів ».
У несприятливих умовах постійної загрози з боку степових кочовиків і західних сусідів — польських , литовсьдох і ятвязьких князів — міцніла й розвивалася Київська Русь . Досягли високого рівня її землеробство і скотарство , р е месла і промисли , внутрішня й міжнародна торгівля . П рекрасною була її духовна культура . В широких масштабах переписувались книжки , привезені з різних країн світу , створювалися чудові літературні пам ’ ятки , працювали школи . 1037 — 1039 рр . у Києві було складено перший літописний ізвод , який вчені називають Найдавнішим . Твір про
15