Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st

ще й надійний метод пізнання, котрий письменник вбачав у вченні Арістотеля, яке «облагороджувало і гострило» розум. У тверах Оріховського настійливо повторюється думка про те, Що доблесть людини визначається її особистими заслугами, що кожен сам є кевалем свого щастя. Письмен ник привертає увагу читачів до громадянських вчинків, зорієнтованих' на благо вітчизни. Гідними людьми він вва ж а є тих, хто власними справами довів відданість інтересам своєї країни, а отже, й суспільне визнання приходить завдя ки достойному вчинку, а не через родовитість та герб. П ід твердження цьому Оріховський шукав в основному ідей ному дж ерелі ренерансної думки — античній спадщині. Звертаючись до постаті відомого давньоримського оратора й письменника Ціцерона, він пояснював його гучну славу не обставинами походження, а силою таланту. «Великий Рнэдр закинув-, а Ціцерон римський зостався,— писав мисли тел ь ,-- стоїть і стояти буде д е кінця світу завдяки своїм ідібностям». Щ оправда, Оріховський н е зав ж ди був тут Послідовним. В деяких працях він у дусі традиційного для гуманізму Відродження протиставлення особистості «на товпу» й презирливих оцінок «черні» писав про те, що «низьке» суспільне становище батьків свідчить про від сутність благородства у їхніх дітей. І навпаки, сини знаті дістають неоціненний скарб свободи — доблесть своїх Ьредків. Письменник вважав, що людина м ож е обезсмертити се бе славою яв завдяки інтелектуальній діяльності, так і на Воєнному терені. Виявлення доблесті в бойовій обстановці, доводив він, означало і публічне засвідчення власної гід ності, і ревність у сповідуванні спільного для всіх ідеалу, свободи, і вірність королю. В такому контексті на перший план виступало діяльне, активне начало в людині, а не її місце у становій ієрархії. Н едарма Оріховський писав не лише про доблесть представників шляхетства, а й про зви- їя гу українських козаків у боротьбі проти турецько-татар ської агрееії. Змальовуючи одну з таких битв, що відшуміла під Со- калем, письменник героїзував поведінку в бою шляхтича Фрідріха Гербурта та відчайдушних козаків, які безстраш но стримували натиск татарського війська. Порівнюючи подвиг Гербурта і козацького загону з подвигом спартан ського царя Л еоніда під Фермопілами, який зі жменькою Воїнів заступив дорогу війську перського царя Ксеркса (480 р. до н. е .) , Оріховський ставить риторичне запитання! 168

Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 168