України-Русі. Йдеться про так звану « змову князів » 1481 р., яку очолив молодший брат Семена Київського Михайло. Змовники виношували плани вбивства великого князя К а зимира і заміни його на віденському престолі Михайлом. Ці наміри було викрито. Одному із змовників, Федору Бельському, вдалося втекти до Москви, а з двома іншими— Михайлом Олельковичем та Іваном Гольшанським— розправилися. Романтична традиція твердить, що страту провели в Києві під Замковою горою, а голови змовників настромили на палі звідного мосту Київського замку. Н а справді ж обох позбавили життя таємно, найімовірніше— у Вільно.
Страта Олельковича-молодшого поставила останню крапку в долі Київського удільного княжіння, бо відтоді, як писав автор Густинського літопису, « на Києві князі пересташа бити, а вмісто князів воєводи насташа ».
КОСТЯНТИН ОСТРОЗЬКИЙ. КОСТЯНТИН-ВАСИЛЬ ОСТРОЗЬКИЙ
Костянтин та його молодший син Василь були представниками славетного роду князів Острозьких, який протягом століть служив символом окремішності України- Русі. Характеризуючи особливу роль Острозького-старшого у тогочасному руському суспільстві, папський легат Пізо 1514 р. писав: « У себе вдома він благочестивіший за Нуму, а відвагою не поступиться Ромулу. Єдине, чого йому бракує до інших дарів духа й видатних чеснот, це те, що він схизматик, і якби його вдалося навернути до лона святої матері-церкви, за ним потяглося б безконечне число люду, наскільки багато серед своїх важать його ім’ я й авторитет ». З цими словами перегукується думка Петра Скарги, одного з ініціаторів та ідеологів Берестейської церковної унії 1596 р., щодо Острозького-молодшого. Присвячуючи йому перше видання свого полемічного трактату « Про єд ність Б ож ої церкви »( 1577), Скарга у передмові звертається до нього як до « першого в тім грецькім законі і народженням від великих предків, і найбільшою заможністю ». Після смерті польського короля Стефана Баторія( 1586) Острозький-молодший вважався одним із можливих претендентів на престол. Енріко Спаноккіо, секретар папського нунція у Варшаві, підкреслював, що на боці князя дві переваги: по-перше, він найзаможніша людина дер ж а
156