Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st

він одружився на доньці Вана Гаштольда (Гош товта), од ного з найбільших литовських магнатів, опікуна малоліт нього великого князя Казимира, а свою молодшу, cecjpy Федору видав за впливового князя литовської кров П леме на Гольшанського. Інтенсивні стосунки підтримувалися і з ближчими сусідами. Так, продовжуючи політичні контакти s Молдовою, започатковані Олельком, князь Семен скріпив їх династичним шлюбом своєї сестри з молдавським госпо дарем Штефаном Великим. В одній з тогочасних молдав ських хронік зазначається, що 1463 р. «привезли жону Ш тефану воєводі з Києва, сестру Симеона, п а р я Кам ського». П ер ський титул , я ким хроніст вшанував Семена, недвозначно показує, що сусідні правителі вважали його суверенним володарем Києва. Щ е одним династичним шлю бом був скріплений союз з російською панівною елітою: свою дочку Софію князь видав зам іж за великого князя Тверського Михайла. Однак ці дипломатичні заходи у перспективі не могли забезпечити незалежність руській столиці. Київське кня жіння наприкінці XV ст. лишалося одиноким удільним островом на території Великого князівства Литовського — тож рано чи пізно його мусила поглинути держ ава, що тя ж іла до централізації. Формальним приводом для цьодо- стала раптова смерть князя Семена наприкінці 147ТҐр. Як оповідає тогочасний польський хроніст Ян Длугош , поми раючи, Семен відіслав у дарунок великому князю свого бойового' коня й лук, що за рицарськими канонами симво лізувало передачу на ласку сеньйора власних володінь 1 родини. Однак великий князь не підтвердив права влас ності на Київ ні Володимиру, малолітньому с щ у С е м е н а , Ні його молодшому братові М и хайл у. Як відверто'Науиа^' ж:ив Длугош, «литовські пайиЙЗГЖ їГХотіли, аби це князів ство, як і інші руські князівства, було обёрнуто на звичай ну провінцію Великого князівства, і домоглися цього від короля». Свідченням законності усунення Олельковичів з їхньої спадкової отчини служив той факт, що новопризначений київський намісник Мяртр^ Гяттп.т^гт (Гоштовт) був швагром покійного Семена,' бо ж саме його сестра була дружиною князя. Відомо, як"сприйняли кияни «законність» та к ої заміни, закривши міські ворота перед чужаком-лит- вином і наївно дивуючись, що правити серцем Русі приїха ла людина, котра «не токмо не князь бі, ал е яко лях На завершення варто згаДгтя-про епізод останньої яскравої появи Олельковичів на політичному небосхилі 165

Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 157