Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 155
Д о смерті великого князя Вітовта (1430) Олелька на
політичній арені майже не помітно. Принаймні, відкрито
жодних претензій на втрачене батьком Київське княжіння
він ніколи не пред’являв. Є припущення, що, коли Вітовт по
мер, Олелька намагалися висунути на престол як представ
ника старшої династичної гілки. Після перевороту 1432 р.,
коли від влади був усунутий лідер руської партії Свидригай
ло і трон зайняв молодший брат Вітовта, кандидат прополь-
ського угруповання Жигимонт Кейстутович, Олелько, на
відміну від решти руської аристократії, яка беззастережно
підтримала Свидригайла, до опозиції не пристав. Однак це
не врятувало його — сина Володимира Київського від пі
дозр у проруських симпатіях. Тож у 1435 р. Жигимонт Кей-
стутович наказав ув’язнити ймовірного конкурента, а зара
зом нейтралізувати на майбутнє і всю родину. Олелька
було вкинуто до в’язничої вежі у замку в Кернові, а його
жінку й дітей (двох синів — Семена та Михайла і трьох
дочок) замкнено в Утянській фортеці.
Через п’ять р