Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Página 154

З 1440 р. аж до смерті, зламаний літами, поразками й
невдачами, Свидригайло жив безвиїзно у Луцьку, оточений
давніми слугами-русинами. Розмірковуючи над феноменом
їхньої відданості, через яку останні, висловлюючись сло­
вами М. Грушевського, «несли за нього голову під ворожий
меч і катівську сокиру», можна дійти висновку, що бунтів­
ливий литвин примхою долі став символом опору Русі, її
реакції на централізаторську політику Вітовта.
На завершення варто додати, що період 14-літнього
княжіння Свидригайла у Луцьку позначений виразними
рисами автономізму і саме тоді на Волині усталюються ті
традиції й звичаї суспільного побуту, які стали підставою
для політичного регіоналізму місцевої шляхти протягом
наступних поколінь.
Помер Свидригайло 10 лютого 1452 р. у Луцькому зам ­
ку, не залишивши по собі потомства (його єдиний син, на­
роджений у неволі княгинею Анною Тверською, помер ма­
лолітнім). Тіло старого князя перевезли до Вільна й похо­
вали в усипальниці великих князів литовських у крипті В і­
денського кафедрального собору поруч з тілами ненавис­
них суперників Вітовта й Жигимонта Кейстутовича.
О ЛЕЛЬКО О Л ЬГЕРДО ВИ Ч .
СЕМЕН О ЛЬГЕРДО ВИ Ч
Олелько (Олександр) Ольгердович (р.н.н.— 1454 р.)
був старшим сином князя Київського Володимира Ольгер-
довича, онуком великого князя литовського Ольгерда Ге-
диміновича, племінником польського короля Владислава-
Ягайла (1386— 1434). Вперше ім’я Олелька у дж ерелах
згадується під 1408 р. як одного з воєначальників русько-
литовського війська у війні Великого князівства Литов­
ського з Московською державою. На той час він був кня­
зем Копильським і Слуцьким: саме на ці дрібні білоруські
уділи Вітовт вивів з Києва його батька, ліквідуючи удільні
княжіння на території держави. Близько 1417 р. Олелько
одружується з княжною Анастасією, онучкою Дмитрія Д он­
ського, дочкою тодішнього великого князя Московського
Василя Дмитровича. Цей шлюб символізував встановлен­
ня миру між двома ворогуючими сусідами — Росією і Лит­
вою — і свідчив, наскільки високе місце відводилося на­
щадкові Володимира Ольгердовича в ієрархії старшин­
ства панівної династії Гедиміновичів.
152