Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 15

Л|льше, з Руссю, а також для припущення, що він довгий
адс був відсутній у власній землі.
Отже, хоча Давньоруська держ ава створена самими
слов’янами, доля вирішила так, що правлячу династію було
започатковано скандінавом. Однак ні в кого серед вчених
де викликає сумніву той факт, що варязькі князі у слов’ян­
ському середовищі швидко обрусіли, так само, як і їхні
нечисленні скандінавські дружинники. В ж е наступник Оле­
га Ігор Старий мав племінників із слов’янськими іменами,
а його син Святослав (суто слов’янське ім’я ), якщо вихо­
дити з свідчень літописів і опису його зовнішності візантій­
ським істориком Левом Дияконом, був справжнім русичем.
Інакше не могло і статися.
А дж е варяги були зовсім нечисленними, а в культур­
ному відношенні стояли дещ о нижче від русичів. Хоча спо­
чатку в дружинах Аскольда, Олега і, можливо, Ігоря пере­
важали скандінави, вони невпинно поповнювались руси­
чами, аж поки за Володимира Святославича і Ярослава
М удрого в кінці X — першій половині XI ст. лише поодино­
кі варяги лишилися серед верхівки княжої дружини. Таким
чином, роль варягів на Русі звелася до участі в політично­
му житті. Що ж стосується економіки та культури, то тут
їхня роль була невеликою. Н едарма у східнослов’янських
мовах практично відсутні скандінавські слова, тоді як ос­
танніми роками вітчизняні вчені вкупі з шведськими вияви­
ли чимало руських слів у мовах скандінавів.
Олег, прозваний у літописах Віщим, так само, як Рю ­
рик, є постаттю напівлегендарною. Як писав академік
Б. Рибаков, «в руському літописі Олег присутній не стільки
у вигляді історичного діяча, скільки у вигляді літератур­
ного героя». Але, на відміну від Рюрика, Олег належить
уж е не легенді, а історії.
З а князювання Олега в Києві (882— 912) було зроблено
вирішальний крок на шляху розбудови Давньоруської дер ­
жави — Північ об’єднано з Півднем. Отож, центральна
рлада поширилася на значну територію розселення східних
слов’ян. «Повість временних літ» пов’язує саме утворення
держ ави з ім’ям Олега: «І сів Олег, князюючи, у Києві,
й мовив Олег: «Хай буде Київ матір’ю (в даному контексті:
столицею.— Авт.) містам руським. Той Олег почав ставити
міста І встановив данину слов’янам і кривичам».
Н аведене повідомлення є надзвичайно важливим: уряд
у Києві докладав зусиль до «окняження» земель союзів
. племен, включення їх до складу держави. Створювались
міста й фортеці, опорні пункти князівської влади'на міс-
13