Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st

уому свого війська тридцять сім тисяч при воєводах Ольго» вичу та Остротегу та при полковниках Рогдаю, Полеличу* Громвалу, Колядичу і Купалдею, наступав з ними на хрес* тоносців побіля містечка Динабурга; і поміж тим, як вояц німецькими своїми лавами оберталися і були повсякчас у руках иа обертах, Венцеслав позаду своїх військ провів значну частину піхоти під проводом Рогдая на долішній берег ріки Двіни, і звідтіль піхота, вломившись в середину табору хрестоносців, ударила по них руськими своїми спи сами в тил і на всі боки і зчинила серед них сум’яття, а довколішні війська напали тоді на них з усіх боків і зав дали рішучої їм поразки, так що пораховано їх убитими і полоненими до п’ятдесяти тисяч...» Польський король висловив тоді величезну вдячність, видавши навіть спеціальний «привілей», яким підтверджу? валися єдність трьох народів і їх вірність між собою, а та? кож заслуги гетьмана Венцеслава. Король підкреслював? «...ми уставуємо і повторно стверджуємо уфундовані І укріплені пакти з ’єдночення народу Руського з народом Польським і Литовським, і бути їм, яко рівний з рівним І вольний з вольним вічно і непреложно, і права свої руські тримати без перешкоди, якось вони слушні єсть і за тим прийняті в Княжестві нашім Литовськім заєдно з письмом Руським альбо Слов’янським, і по них всі суди мати і спра ви одержувати і добрими своїми дідичними і набутими об- ладати і як хотя оборочати несуперечне і без перешкоди іншими правами. Теж і лицарству Руському з лицарством Польським і Литовським єдність держати, яко рівний з рів ним, на кождих справах і урядах, без ж одної упреки І зне ваги». Цей документ засвідчував великий авторитет укра їнців, їх рівні права з польським і литовським народами. Перемога 1410 р. сприяла дальшому розвитку поль ських, литовських і українських земель, одначе Польща дедалі більше прагнула до піднесення за рахунок сусідів. Так, коли 1413 р. в Городлі на Західном у Бузі було укла,- дено литовсько-польську унію, що мала завадити відокрем ленню Литви від Польщі, важливою її статтею було обме ження участі православних, зокрема українців, у держ ав ному управлінні. Лише католики могли бути главами великокняжої ради. Городельський пакт закріплював за литовською католицькою знаттю данівне становище у Л и товській держ аві, а також в Україні і Білорусі. І хоча Литва зберігала право обирати свого великого князя, ocf танній мав перебувати під верховною владою польського короля. На українських землях засновуються католицькр 141

Історія України в особах: IX-XVIII ст. Istoriia_Ukrainy_v_osobakh_IX-XVIII_st | Page 143