ке, тіверське, ільменських словен, білих ' хорватів, вятичів та ін.
Формування давньоруської державності проходило в суспільстві, яке ще не було класовим, хоча перші паростки феодалізму в ньому вже прокльовувались. Для тієї перехідної стадії було характерним- « окняження » тих чи інших земель, тобто поширення на них влади князя, дії його адміністрації, порядку збирання данини й судочинства. « Повість времених літ » та інші літописи дозволяють, щоправда, у загальних рисах, уявити процес складання Давньоруської держави— Київської Русі.
Та перш ніж розповісти про це, варто зупинитися на питанні, що вже більше двохсот років бентежить багатьох вчених і цікавить маси любителів вітчизняної старовини. Маємо на увазі так зване закликання варягів на Русь. Р ізні тлумачення цієї легенди по-різному висвітлюють характер започаткування державності у східних слов’ ян.
Нестор пояснює запрошення чужоземців тим, що серед слов’ ян « не було правди, і встав рід на рід, і була поміж них усобиця, і стали воювати між собою. І мовили вони собі: « Пошукаємо собі князя, котрий би володів нами і судив по праву ». Північноруські племена словенів і кривичів разом із своїми союзниками-неслов’ янами чуддю та вессю сказали варягам: « Земля наша велика й багата, а порядку в ній немає. Приходьте княжити і володіти нами ». І вибралось троє братів із своїми родами і прийшли до слов’ ян, і сів старший Рюрик у Новгороді, а другий, Синеус, на Білоозері, а третій, Трувор, у Ізборську ». За іншою редакцією легенди, Рюрик отаборився в Л адозі.
Суто скандінавські імена братів й обумовили визнання норманського походження династії Рюриковичів. Ще у XVIII ст., коли історія тільки-но ставала справжньою наукою, у Росії розпочалася гостра дискусія серед дослідників норманської проблеми. Німецькі вчені, члени Російської академії наук Г. Байер та Г. Міллер доводили, що Давньоруська держава створена скандінавами-норманнагіи. Це й було норманізмом. Натомість М. Ломоносов за клав засади антинорманізму, який народився як форма зростання національної самосвідомості й заперечував будьяку участь варягів у складанні держави. Методологічною основою норманської теорії було уявлення про утворення держави як про одночасовий акт унаслідок діяльності Іїєї чи іншої історичної особи. Цікаво, що так само думали й антинорманісти, тому вони відстоювали... слов’ янське походження Рюрика й варягів. Аж до кінця XIX ст. у фокусі
11