oсвiтa r99
Cкoвopo. Ца пoчав склaдaти BipЦ-Ь мабyть, пiд впливoшr свoгo уЧителя пo Aкадемii- Геopгiя Koниськoгo..'| пiД. йoгo впливoм вiн HаписaB свoю тpaгeдo-кott { елiю кЬтpа,, нa великий жaль, дo нaс не дiйшлa. Bнклiдaючи пiiтикy в Пеpеяслaвськiй семiнаpii ' вiн пoчaв складaти i давати yчняtl, l як, се звичайнo poбилoся, зpaзки свoТх вipшiв. Пoтiм з свoiх вipшiв вiн склав шiлий збipничoк пiд загoлoвкotl <, t Cадъ бoжественныxъ пЪснeй >( 30 пiсень). oднi з ниx бyли нaписанi ше y 50-х poкaх, лpугi-в 60. х ' а е й такi, щo вiднoсяться дo 80. x poкiв ХVII ст. У oснoвi iх лex < алa Бiблiя i йoгo pелiгiйнo. фiлoсoфiннi пoгляди. Tpетя пiсня написана бyла Hа тeкст: < Пpopаcтu 3е }| ля бьtлiе Tpавнoе, cupечb, KocTu Tвoя npoзябнgть, якo Tpaвa, u pазбo-
TеюTь >:
Bесна люба, аx, пpишлa 3iма люта, ах пpoйшла Уже сады pасцвъли И сoлoвьевъ навели!
Ax ты, печаль, пPoчь oтсель! Hе безoбpазь кpасныxъ сe. лъ. Бъжи себъ въ бo. пoта, Bъ пoдземныя вopoта!
Bсегда сей садъ даетъ цвъты, Bсегда сей садъ даетъ плoды, Bсегда вeснoю тамъ цвътетъ, И листъ егo не oпадетъ.
o Бoже мoй, ты- мнЪ Гpадъ, o Бoже мoй, ты- мнЪ Cадъ! Heвиннoсть lr. lнъ _ тo цвъты, Любoвь и миpъ- тo плoды
Бъжи сeбъ пpoчЬ вo адъ, He для тебя pай и садъ, II. yша мoя пpoцвъла И pадoстей нaвела.
. lI. уша мoя eсть веpба, A ты еси eй вoдa. Питай мeня въ сeй вoдъ,
Утъшь меня въ сей бЪдЪ.
Щасливъ тoтъ и безъ утъxъ, Kтo пoбЪдитъ смеpтный гpЪx.. Il. yша егo- Бoл < iй гpалъ,.[ l. yша егo _ Бoжiй садъ.
Я ничегo не бoюсь: oдниxъ гpъхoвъ я стpашyсЬ Убей вo мнъ всякiй гpЪхъ: Cе ключъ мoнхъ всъхъ yтъxъ.
Любoв дo пpиpoди iсiльськoi сaмoти } ll бaчимo, l ми y пiснi l3. й, дe, oпи. сaвши сiлЬсЬкy тишy i пpиpoдy, Cкoвopo, Цa кiнчас вipшi так:
Пpoпадайте, дylllи тpyдны, Гopoла пpеtr. lнoгoлюдны,
A я съ хлъба кvскoмъ. Умpy на мъстъ Ъакoмъ.
l8 пiсня нaписа } lа нa гvraнip наpoднoi yкpатHсЬкoТ пiснi i наблих < аеться
дo Hет нaвiтЬ пo сBo ₠€ Т мoвi. oсЬ Тi змiст, якби написaти iТ yкpаit | сЬкoю opфoгpaфi ₠€ ю:
oй ти, птичкo > кoвтoбoкo, He клади гнiзда висoкo. Kлади на зeленiй тpавцi, Hа мoлoдeнькiй мypавui! oг ястpyб над гoлoвoю Bисить, хoче ухват1lтЬ. Bашeю живе вiн кpoв ' ю, oт, m кoгти вiн гoстpить. Hащo менi заtl ' ишляти. Щo в сeлi poцlлa мaти? Heхай y тiх мoзoк pветься, Хтo висoкo в гopy дмeтЬся.
CтoTть явip над гopoю ' Bсе кивае гoJloвoю. Буйни вiтpи пoвiвають, pуки явopy лаttiають. A веpбoнки lllyмлять низЬкo, Bo. лoкрь мене дo сна. Tyт тене пoтoчoк близькo, Bилнo вoдy а) t( дo дна. A я 6yлy сoбi тихo Tак минe мeнe все лиxo Щастлив бyлy uorroвiк.
Aлe найкpащигvl Bipшoм Cкoвopoл. и тpебa пpизнати l0 пiсню йoгo Cада < Bсякoмy гopoдy >, в oснoвy кoтpoТ пoлoжений стих CиpаXa | < Блаэtсенъ
ilailсъ, uэtсе въ npeilaapoсTu g '| pеTъ u uxrе въ pа1aЛе cвoеt || noaчаeTcя cвя- Tuнe >. Boна. п. y > ке впoдoбаЛася нapoдy, мабyть, 3а сBiй сатиpиЧHий змiст, i ii пoчaли спiвaти слiпцi-бандypисти тa лipники пiд назвoю скoвopoдин. ськoi дyMи абo псaлЬп, lи У. l833 p. в Хаpкoвi вийшoв yкpаiнський альма.