Ukrainian - Mental health and Gender based violene 2016 | Page 22

13
5 . Поняття « травма »: введення в проблему

5 . Поняття « травма »: введення в проблему

Мета . Детально розглянути поняття « травма » та « травмуючі події », а також їх вплив на людей .
Травма - це рана . В медицині та психології це серйозне фізичне або психічне ушкодження , яке в тому числі несе загрозу життю або фізичній недоторканності . Згідно з думками Джудіт Герман ( 1992 , стор . 33 ), травма - це « особиста зустріч зі смертю та насильством ».
ЧАСТИНА I : ВІДПРАВНІ ТОЧКИ
Травмуюча подія - це подія , яка може викликати психічну чи фізичну травму . При зіткненні з нею негайною реакцією тіла та розуму є боротьба за виживання . Згідно з поведінковими теоріями , вона виражається реакціями « бий , біжи або замри », тобто смиренням або « удаванням з себе мертвого ».
Травмуюча подія часто змінює спосіб сприйняття світу . Постраждалі можуть втратити почуття власної безпеки , почуватися вразливими та безпорадними . Якщо така подія включає насильство з наміром заподіяти біль , уцілілі можуть втратити довіру до інших людей , а світ їх взаємин може істотно порушитися . Приватне зіткнення з насильством з боку людини або внаслідок дій людини вважається найбільш серйозною формою травми , яка , ймовірно , має найбільш тривалий вплив .
Втрата безпеки , контролю та довіри зазвичай призводить до депресії ( глибокої печалі , небажання жити та ін .) або тривоги . Особисте зіткнення з насильством та смертю може також переслідувати й мучити уцілілу в сновидіннях або повсякденному житті , змушуючи її повторно переживати цю подію ( так зване вторгнення ).
Вторгнення часто провокується нагадуваннями , що можуть змушувати уцілілих уникати всього , що могло б викликати спогади цих подій ( так зване уникнення ).
У цьому посібнику ми називаємо нагадування , що спричиняють вторгнення , « тригерами ». Уцілілі можуть почуватися нібито відокремленими від тілесних відчуттів і відчувати заніміння , або їм буває важко згадувати травматичні події . Зустрічається й стан посиленого збудження . Уціліли можуть весь час бути настороженими , легко лякаються , можуть погано спати , дратуватися , їм може бути важко згадати щось і зосередитися ( так зване гіперзбудження ).
Вторгнення часто компенсується нагадуванням , що може змусити тих , хто вижив , спробувати ухилитись від усього , що може призвести до події ( називається уникненням ). У цьому посібнику ми називаємо нагадування , що спричиняють вторгнення « тригерами ». Те , хто вижив , можуть відчути себе від ’ єднаними від тілесних відчуттів і відчути оніміння , або не можуть згадати травматичні спогади . Стан посиленого збудження також досить звичний . Те , хто вижив , можуть постійно стояти під охороною , легко лякатись , погано спити , бути дратівливим або важко запам ’ ятовувати та концентруватися ( називається гіпербудженням ).
Якщо уцілілим не вистачає підтримки та допомоги , ці реакції можуть тривати впродовж декількох місяців або навіть років . Психіатри називають це психологічний стан « посттравматичним стресовим розладом » ( ПТСР ).
Для важких розладів , пов ’ язаних з травмами , типові три види симптомів :
• Вторгнення : нав ’ язливі спогади , кошмари
• Уникнення : уникнення ситуацій , які нагадують про трагедію
• Зміни збудження ( високе або низьке ): людину дуже легко налякати , вона відчуває напругу та спалахи гніву , оніміння або депресивний настрій
Тому люди , які пережили травмуючу подію , можуть відчувати тривогу та сум , почуття безнадії та марності буття . Ми працюємо над тим , аби відновити їх самовладання та надати їм сили , навчаючи їх справлятися з життєвими труднощами , допомагаючи їм повернути соціальні відносини та довіру .