4 стор .
Eх libris
Число 2 , 2014 р .
ТАРАС ШЕВЧЕНКО НА
Худ . Г . Сергеєв
Для кожного українця рідним є усе , що пов ’ язане з іменем Великого Кобзаря . У пропонованій невеличкій розвідці презентовано книжкові знаки тих , для яких улюбленим поетом є Тарас Шевченко . Різноманітні засоби використовують їхні автори для відтворення шевченківської тематики . Тут і портрети Тараса Шевченка , і персонажі його творів , і українські орнаменти . А найважливіше : всі ці книжкові мініатюри об ’ єднує щира народна любов до Великого Кобзаря .
Як вважає відомий дослідник українського екслібриса А . О . В ’ юник , перший книжковий знак шевченкіани виконав ще в 20-х рр . минулого століття грузинський художник В . Цілосані . У 1959 році ленінградський інженер В . Меншиков зробив екслібрис для Ю . Меженка , який складався з силуетного портрета Шевченка й напису :
« Шевченкіана Ю . О . Меженка ». Художник С . Кукуруза виконав знаки для Ю . Меженка , В . Касіяна , Казахської державної художньої галереї ім . Тараса Шевченка тощо . У ювілейні 1964 , 1969 , 1971 та 1989 рр . художники України та інших союзних тоді республік виконали до сотні книжкових знаків із Кобзарем чи
Худ . В . Стеценко ксилографія
на шевченківську тематику для книголюбів та колекціонерів . Над шевченківськими екслібрисами в ті роки плідно працювали художники В . Стеценко , В . Мисик ( м . Київ ) і Н . Стратилат . Зокрема , В . Стеценко у 1965 році виконав екслібрис для письменника П . Панча , автора книжки « Гомоніла Україна », заголовком для якої послужили слова Шевченка . В . Стеценко якраз наприкінці 1960-х років став доволі популярним майстром книжкового знака не тільки в СРСР , а й за його межами . Найбільше проявив себе в техніці ксилографії .
На початку 1980-х років Н . Стратилат виготовив книжковий знак для бібліотеки ім . Тараса Шевченка , що у Москві ( гравюра на оргсклі ). Досить яскраво презентовано Шевченка на мініатюрах Львівської школи , зокрема , плідними в цьому напрямку були : В . Вітрук , С . Гебус-Баранецька , А . Бахматов , С . Хижняк , І . Собенко та Г . Смольський . У Стрию працювали П . Обаль та О . Оброца . В інших місцях на цю тематику працювали Б . Пастух ( Донецьк ), М . Сліпченко ( Київ ), М . Стрижак ( Ленінград ), В . Цілосані ( Тбілісі ), С . Кукуруза ( Актюбінськ ) та ін .
Основними компонентами книжкових знаків на шевченківську тематику є переважно портрет поета або
Худ . В . Хворост
його пам ’ ятник і декоративно-розповідні елементи , найчастіше – книжки , палітра з пензлем , гусяче перо й каламар , вишиваний рушник ,