Число 2, 2014 р.
Eх libris
5 стор.
КНИЖКОВОМУ ЗНАКУ
кобза, розірвані кайдани,
фрагменти з народного орнаменту, а також оспіваний поетом український краєвид,
герої його творів, текстові додатки.
Художник В.Стеценко
створив власний знак «Із книг
моїх». На ньому – силуетний
портрет поета, графічні елементи на шевченківські мотиви та слова із «Заповіту»: «І
мене в сім’ї великій…». Композицію доповнюють зображення палітри з пензлями,
пера, розірвані кайдани і гілки стилізованої калини.
Свій екслібрис художник С.Хижняк вирізав
на лінолеумі: на темному тлі
кам’яної брили – погруддя
Шевченка, біля нього – напис:
«Учітеся, брати мої…». На
книжковому знаку майстра
І.Пантелюка з Косова – не-
Худ. В. Усолкін
великий силуетний портрет
у восьмикутнику або колі в
центрі композиції на білому
тлі. Навколо нього розміще-
но тонко вирізаний геометричний орнамент, використаний із гуцульської народної
різьби на дереві.
Кінець 1980-х років
відзначився новими іменами
Худ. І. Балан
Худ. П. Прокопів
художників, які перейнялися
шевченківською тематикою,
і книжковий знак із-під їхніх
рук заграв неповторною красою. Художник П.Прокопів
виготовив низку екслібрисів, серед яких виділяється
народною простотою і водночас особливою енергетикою тепла та любові знак
для М.Куделі. У цьому ж
стилі виконано роботу для
В.Стадницького. Також своїм
колоритом виділяється робота В.Хвороста, виконана
для Раїси Левчук. Художник
Б.Гурман теж виготовив понад десяток книжкових знаків на шевченківську тематику, зокрема для В.Вітрука та
В.Юрчишина. Серед інших
художників, які також плідно працювали у малій графі-
ці, а шевченківські мотиви
посідали в їхній творчості
чільне місце, слід назвати:
А.Гаринського, О.Мікловду,
І.Балана, Г.Сергеєва, Ю.Процана, В.Усолкіна.
Напрочуд урожайним став
для українських екслібристів 1989 рік, що пройшов під
знаком ювілею Тараса Шевченка. На шевченківську тематику відгукнулися художники: Микола Бондаренко з
Сумщини, В.Лопата, брати
Олександр і Сергій Харуки
(м.Київ), В.Мицук (Сімферополь), І.Пантелюк (м.Косів),
А.Сивак (м.Маріуполь), В.Леоненко (Чернігів). Цікаво, що
українські графіки, які взяли
участь у Другому міжнарожному конкурсі литовського
клубу «екслібристів» присвяченого темі «Вільнюс – столиця Литви», не змовляючись
вдалися до розкриття теми,
пов’язуючи її з перебуванням Т.Г.Шевченка у Вільнюсі. Важко навіть сказати, чи
то ювілей Кобзаря (1989 р.)