вони отримують від заробітків за кордоном, а що втрачають ». новними чинниками міграції з України є
Ос велика різниця в рівні заробітної плати в Україні і за кордоном, відсутність перспектив розвитку і професійної реалізації, нестабільна політична та економічна ситуація, відсутність безпеки громадян. За даними Світового Банку, понад 6,5 млн українців навчаються та працюють за межами Батьківщини, а Україна стала п’ ятою державою у світі за кількістю емігрантів.
Слід зазначити, що воєнно-політична криза, втрата роботи, зменшення заробітної плати, посилюють негативні настрої українців і очікувано збільшать потік еміграції в майбутньому. Так, у 2014 р. у середньому по країнах ЄС кількість українців, хто отримав право на постійне або тимчасове проживання, збільшилася на 30 %( в одній лише Польщі цей показник зріс на 60 %).
Під час обговорення міграційних процесів, започаткованого у 2006 р. Генеральною Асамблеєю ООН, світова спільнота погодилася, що міграція перетворюється на вагомий чинник розвитку, боротьби з бідністю. Водночас уряди багатьох держав не здатні скористатися можливостями, які виникають, оскільки, по-перше, їх не усвідомлюють, а по-друге, не мають для цього належних інструментів. До їх числа можна віднести й Україну, де формування державної міграційної політики, як і її інституційне забезпечення, ще не завершене. Подолання проблем у міграційній сфері, використання позитивного потенціалу міграції потребують удосконалення національного міграційного законодавства, створення належних адміністративних органів з його виконання, розвитку міжнародного співробітництва у відповідній сфері.
Тому, оскільки трудова міграція є неминучою, уряд повинен не боротися з цим явищем, а вводити його в правове русло, що потребує формування науково обґрунтованої міграційної політики відповідно до вимог часу.
Тема українських заробітчан активно обговорюється в пресі та на телебаченні, привертаючи увагу всього суспільства. Мільйони трудових мігрантів з України, більшість з яких працює в Росії, країнах Західної Європи та Північної Америки, змушують державу по-новому усвідомити важливість проблеми захисту прав та свобод її громадян. Сьогодні більшість наших співвітчизників перебуває за кордоном у статусі нелегальних трудових мігрантів і належить до найбільш дискримінованої та незахищеної категорії іноземців.
Та чи все так погано, як здається? зитивні наслідки трудової міграції, також
По є, серед них:
� зменшення соціальної напруги та навантаження на ринок праці, зокрема зниження рівня безробіття в Україні;
� значний грошовий приплив( заробітчанські гроші);
� можливість матеріального утримання в Україні сімей, зокрема дітей, фінансування їхнього навчання, покращення житлових умов, купівлі товарів довготривалого використання, оздоровлення родичів тощо;
� розвиток малого бізнесу за рахунок залучених коштів від « човникової » торгівлі;
� розширення світогляду, набуття свідомості та розуміння реальних умов ринкової економіки розвинутих країн, вивчення іноземних мов.
Проте так чи інакше, українець є таким самим гвинтиком в глобалізаційних процесах, в капіталістичних відносинах, як і інший національний представник. Німець, що немає праці, так само збирає валізи і їде на заробітки в Скандінавські країни чи Америку.
В одному з інтерв ' ю український письменник Андрій Любка зазначив:
«
Я належу до людей, які повернулися на батьківщину, усім охочим емігрувати раджу: їдьте! Бо поки самі не спробуєте, доти й не знатимете, почім фунт емігрантського хліба. Набирайтеся досвіду, вчіть мови( до речі, знаю десятки російськомовних українців, які українську вивчили й заговорили нею у Варшаві!), заробляйте гроші і плекайте свою тугу за рідним краєм!»
Загалом експерти кажуть, українське суспільство поділилося умовно на дві групи. Перша – ті, кому не подобається жити в Україні, але в силу обставин, не можуть виїхати за кордон. Інша група – ті, хто сподівається на зміни у державі вже у найближчому майбутньому. І це дуже позитивна тенденція робити усе можливе, щоб справді « зажити по-новому ».
А закінчити хочеться словами Глави УГКЦ Блаженного Святослава, який в одному зі своїх інтерв ' ю сказав:
«
Питання заробітчанства, я би сказав, багатогранне та складне. З одного боку це- проблема, а з іншого- велика благодать Божа. Нагода і виклик ».
Нехай кожному із нас щастить на цьому не легкому шляху!
Стасів Леся
Afisha. it Весна 2017 37