РОБИМО ПАУЗУ
Закохатись
за три дні
- Всього три дні. Дай мені стільки і я доведу, що ти у мене закохаєшся! – сказав
мені Остап при останній зустрічі.
Звичайно, я в це не повірила. Він мені надзвичайно подобався як людина, але
ну от зовсім не тягнуло мене до нього як до чоловіка. Ми могли дружити, я про
це і сказала Остапу, але він хотів зробити все можливе, щоб я таки знайшла у
ньому щось своє.
- Гаразд, всього три дні… - погодилась я, зовсім не вірячи в успіх Остапа.
- Завтра вранці по тебе заїду. О 7:00. Підготуйся, збери речі, візьми достатньо
на ці дні, - з ентузіазмом сказав мені хлопець і обійняв на прощання.
Я прибігла додому. З небажанням, але цікавістю, почала складати сумку. Так
рано прокидатись зовсім не хотілось. Але сама погодилась… Може воно того
й варте.
Прокинулась від телефонного дзвінка.
- Вирішив тебе розбудити, щоб не проспала… - почула я голос Остапа. – Добро-
го ранку, принцесо. Я буду за півгодини. Готуйся.
Я швиденько встала з ліжка і почала збиратись. Час пролетів швидко і Остап
вже з’явився на моєму порозі з величезною посмішкою на обличчі та ще біль-
шою коробкою кіндерів у руках.
- А ти знаєш як покорити моє серце, - засміялась я.
- Це тільки початок.
Він підхопив мою сумку і ми пішли до машини. Дорога була далекою, але приєм-
ною. Ми слухали мою улюблену музику, я настільки розслабилась, що навіть під-
співувала і помічала, як Остап щасливо посміхається.
- Вперше чую, щоб ти співала, - зауважив він.
- Таак, я з небагатьма собі таке дозволяю. Погодься, я талановита, - пожартува-
ла я.
Я помітила, що ми доїжджаємо до чудового будинку і наче підсвідомо здога-
44