РОБИМО ПАУЗУ
давили на голову. На вулиці зловив таксі, їхав
мовчки. Ось і її квартира.
- О, Кириле, то ти чи ні? – на площадці стояла
Ясина сусідка.
- Та хто ж іще? Яся вдома?
- Тю, так не живе вона тут тепер. Переїхала зно-
ву.
- ЯК? КУДИ?
- Та до нареченого… Чекай, так то ж ти з нею і
живеш, чи ні?
Ясю в той день так і не знайшов. Телефон вона
змінила, додому не верталась. Просто зникла.
Лиш за два роки Кирил довідався від спільних
знайомих, де його Яся. Вона в той же день, як
пішла з його квартири, забронювала квиток у
Австрію. Ще за день зібрала потрібні речі, а в
якомусь турагенстві зустріла того, з ким через
три місяці побралася у Відні. Вона живе в ново-
му домі з новою людиною. А Кирил живе у ЇХНІЙ
квартирі. Там, де жило і захлебнулося у зраді їх
кохання, де закінчилася історія. Де в шафі досі
лежать її речі. А на комоді й далі хтось забуває
чергову пачку ванільних цигарок.
Софія Бенза
51