РОБИМО ПАУЗУ
ЇХ історія
Дощ дошкуляв уже третю добу. Здавалось, він
навмисно падає, щоб виснажити йому терпін-
ня. І хоч на календарі хизувався січень, однак
погода явно протестувала. Він злився, та
терпів. Терпів, бо вся увага залишалась в
нагрітій квартирі. Кирил чекав на новини
від своєї Ясі вже третю добу. Третю добу він
погано спав, сновигав по хаті, зрідка заки-
дував щось у шлунок, щоби не впасти без
сил і курив. Курив багато. Власні цигарки
закінчилися ще зранку, тож довелося взяти
пачку, яку забула остання коханка. Хех, яка
іронія – що Яся, що та, вже безіменна, спокус-
ниця пішли одночасно, а користь зараз була
саме від другої. Бо Яся не курила. І навіть не пила
ніколи. Вона лишень кохала до безтями.
Він з Ясею вже рік жив разом в його квартирі,
вони ніколи не сварилися і кохали пристрасно.
Однак завжди були й інші жінки, про яких він
не казав. На ніч, на тиждень, або й на
годину, він просто мав їх. Ясю він ко-
хав і не хотів втрачати, тож мовчав.
Та раз не подумав і привів чергову
жінку в ЇХ квартиру. Там всі таємни-
ці й зникли, протекла на світ гірка
правда. Яся нічого не сказала, лиш
мовчки пішла. І все, ні слова, ні
дзвінка, навіть речі не приходила
забрати.
Кирил докурював ванільну цигар-
ку коханки і, дивлячись на бридку
погоду за вікном, все ж вирішив
поїхати до неї. Без Ясі стіни вже
50