казки мої діти і навіть запитували де і коли я познайомилась зі своїм чоловіком. Їм усе цікаво: як пишуться казки; чи правда, що казкарка це така сама мама і так само борщі готує. Багато різноманітних питань: від інтелектуальних до побутових.
СПІЛКУЄМОСЬ
Intermezzo: Чи є у дітей, які слухають як ви їм читаєте, якісь улюблені та обрані казки?
Віталія: Є, їм чомусь дуже полюбились « Жадібні ведмежата », « Про ромашку і мурашку », а, на разі, всі зимові люблять і просять, запитують, де можна придбати. Але вже всі розпродані. Можливо, колись буде перевидання. Хоча я з цим не поспішаю, тому що хочеться, щоб нові казки друкувались. А коли вже не буде нових – тоді буду перевидавати.
Intermezzo: Я чула таку думку, що не варто дітям говорити, що добро завжди перемагає зло – краще робити так, щоб зло переходило на сторону добра. У ваших казках добро перемагає зло чи все-таки зло переходить на сторону добра?
Віталія: Я б сказала, що швидше переходить на сторону добра. І в своїх казках я намагаюсь не нав’ язувати думку чи повчання. Як правило, десь є воно завуальоване так, що дитина, читаючи, розуміє чи свою поведінку, чи те, як треба поводитись, а як ні. Це не є настирно: от так і так робіть. Я його так « запаковую », що дитина сама до цього приходить. Я не просто так це кажу, а маю підтвердження цьому. Мої казочки були прочитані дітьми на Сході, на Полтавщині і одного разу зателефонувала мені вихователька садочка і каже: « Я читала вашу казочку « Мар’ янчині пригоди », діти послухали, прийшли додому, а зранку батьки приходять і запитують: « Що ви їм таке говорили, що вони прийшли додому, усі іграшки позбирали, поскладали, перемили і деякі попросили позашивати?»». А
13