Дівчинка розцілувала його в обидві щоки, і вони запалали
червоними трояндами. Тільки тепер діти відчули, як тут зимно і
страшно! Тож поспішили покинути цей химерний палац. І тільки-
но вони вийшли за іскристу браму, як одразу опинилися на рідній
землі. Там, де діти йшли, взявшись за руки, зеленіла трава, цвіли
квіти і щебетали пташки. Дорогою Ґерда розповідала любому
другу про свої пригоди.
Кай.
— Які ж хороші бувають люди і тварини! — погоджувався
Нарешті діти повернулися додому. Їхні рідні були щасливі, їх
радісно вітали друзі, а пишні троянди привітно кивали голівками.
А надворі буяло літо — тепле, благодатне літо!
Кай і Ґерда з подивом помітили, як вони подорослішали за
цей час! Їхні серця співали:
Прекрасні троянди мені
Розкажуть казки чарівні.
Вони нагадають нам знов
Про дружбу і вірну любов!
51
51