Олень не зупинявся ні на мить, поки не добіг до сліпучої
крижаної брами, що вела до замку Снігової Королеви. Тут
Ґерда стала на землю, поцілувала свого друга і побігла вперед.
Сама-самісінька серед снігів і страшного холоду, без чобіток,
без шапочки та рукавичок! Назустріч їй ринув цілий вихор
сніжинок — охоронців Снігової Королеви. Вони все росли і
росли, перетворюючись на величезних білих курей! Ще мить
— і вони накинуться на дівчинку, заклюють своїми гострими
льодяними дзьобами!..
48
48