Крук полетів геть і повернувся лише пізно ввечері.
— Крра-крра! — каркнув він. — Моя подрруга передає
тобі вітання. І ще вона взяла для тебе трохи печива з
корролівської кухні. Ти ж, напевне, голодна.
Ґерда подякувала і швидко проковтнула гостинець, адже
цілий день в неї і риски в роті не було.
— Моя нарречена знає, як прройти у спальню прринцеси
з чоррного ходу, — задоволено промовив крук.
І повів птах дівчинку до палацу. Було зовсім пізно, у
вікнах вже не світилося. Навколо стояла моторошна тиша. У
Ґерди шалено калатало серце від хвилювання та радісного
передчуття. Невже вона скоро побачить свого любого Кая?
Ось вони вже на сходах палацу. З темряви вийшла
чепурна ґава. Ґерда присіла, вітаючи її так, як вона читала у
казках про принцес.
— Мій нарречений ррозповів мені прро вас! — сказала
ґава. Дуже зворрушлива історрія! Берріть ліхтарр, а я піду
поперреду.
— Ой, тут хтось є! — злякано прошепотіла Ґерда.
І справді, повз них пролетіли якісь тіні: коні з
розпущеними гривами, мисливці, що мчали верхи…
— Це сни! — пояснила ґава. — Це означає, що всі сплять.
Тим ккра-крраще для нас!
26
26