бути призначеним для жінки. Власне, в останній колекції ми відійшли від цього правила, тому, якщо бути відвертим, задоволений нею на 40 %. Відійшов від свого стриманого стилю, який і цінують наші клієнти. Адже ми ніколи не працювали з рюшами, стразами …
– Проте, зважаючи на любов вітчизняних модниць до таких оздоблень, ваша клієнтська аудиторія не могла не розширитись …
– Звісно, до нас приєдналися ті, кому хотілося чогось нового. З одного боку, хочеться працювати відповідно до бажань інших, а з іншого – не хочеться йти проти внутрішніх рамок. Мені цікаво висловлювати те, що я хочу. Саме тому ми відмовилися від приватних замовлень. Я виражаю своє бачення, а вам уже оцінювати.
– Ви точно знаєте, як створювати класику. А як правильно її носити?
– Класику носити простіше – так думають усі. Але, одягнувши пишну рожеву сукню, ви взуєте рожеві черевички і візьмете рожевий клатч – ось і все. А у класиці треба вміти поєднувати. Наприклад, до чорного костюму взути височезні леопардові підбори. Чи салатові « лодочки » і взяти під них клатч із салатовими смугами. Уявляєте, який неймовірний образ? Щоправда, так уміють лише мислячі клієнти, ті, хто відчуває моду. Хтось взує під цей одяг бордове взуття – і все, такого ефекту вже не буде. У першому випадку взуття додає стильності, у другому – виглядає недоречним.
– А яких клієнтів більше – мислячих чи... інших?
– Не хочу нікого ображати, але хочеться, аби перших було більше. Більше тих, хто довіряє дизайнеру. І продавцям, у свою чергу, треба працювати не лише на те, щоб продати вбрання, а щоб з душею одягнути клієнта. У моїх салонах дівчата працюють не лише продавцями одягу, а й стилістами. Коли до них звертається жінка з проханням підібрати щось до її піджака, вони порадять їй і блузку, і шарф, створять цілісний образ. Якби в Україні всі працювали саме так, ми були б найщасливішими громадянами, і не тільки купуючи одяг.
– Як гадаєте, такий одяг може певним чином вплинути на життя, на кар’ єру?
– Був випадок, коли до нас звернулася дівчина. Вона проходила співбесіду у якійсь престижній компанії, де їй сказали: « Прийдіть наступного разу вдягнені так, як ви вважаєте за потрібне вдягатися у нашому офісі ». Вона оббігала усі магазини, а потім прибігла до нас, мовляв, рятуйте. Ми поставили собі за мету: образ клієнтки має не лише відповідати дрес-коду компанії, а й бути стильним. Результат перевершив її сподівання. Наша клієнтура – це переважно вчителі, викладачі, директори, чиновники, працівники компаній. Якось навіть створили цілу колекцію для нафтової компанії, яка вирішила, що її працівники повинні ходити на роботу стильними. – А депутатів одягаєте? – Якби депутати були кращим прошарком суспільства, тоді ми б старалися. І деякі жінки-депутати тут теж не виняток.
– Йдучи вулицею, вочевидь, звертаєте увагу на перехожих та їхній одяг. Які думки виникають?
– Інколи можу й піти за дівчиною( звісно, щоб мене ніхто не помітив), якщо побачу якусь цікаву « фішку » чи елемент, до якого ще руки й фантазія не дійшли. Завжди приглядаюсь до того, який крій у вбранні, як воно сидить на людині. А коли ще й впізнаю свою річ, то стає ще приємніше. Буває, і тут знаходжу якісь « погрішності ». Думаю: « Це ж твоє пальто? Як ти міг?». Часто бачу й несмак, люди багато шиють, багато купують, і не завжди це все відрізняється стилем і якістю. Даються взнаки і професійні навички. Дівчата, які у нас попрацювали певний час, потім жаліються, що не можуть собі тепер придбати одяг. Бо ж усі « гріхи » крою для них одразу помітні( сміється – авт.).
– Вікторе Григоровичу, що ж далі? Чекати від вас експериментів з неоновими кольорами чи, всетаки, колекцію з авторським почерком?
– Ми поки не вирішили щодо теми майбутньої колекції. Або повернемося до своєї улюбленої класики, або зробимо щось божевільне, для молоді. Попереду літо – працюватимемо над носибельною колекцією, адже багато часу витратили на іміджеву. Трохи оговтаємося( сміється – авт.) і восени втілюватимемо нові ідеї.
Кременчук, ТРК « Галактика », 3-й пов. вул. Леніна, 21
ЭТО ЗДОРОВО! № 3 ' 2013 43