Вінчання
Хоч церковному шлюбу у Франції не
надається юридичного значення, біль-
шість французів — католики, тому він-
чання для них є обв’язковою умовою
одруження. Підготовка до вінчання пе-
редбачає не лише навчання молодят, а
й обговорення з священиком нюансів
самої церемонії, вибір теми проповіді.
Першими до церкви заходять нарече-
ний з своєю матір’ю, наступними —
його батько, який веде під руку матір
нареченої, а вже за ними заходять
сама молода з своїм батьком.
Якщо у нас прийнято після вінчання
вітати молодят квітами, у Франції
ніхто не йде до церкви з букетом: його
з самого ранку надсилають нареченій
просто додому.
Запрошення
Французи — знатні формалісти, тому запрошення на весіл-
ля обов’язково має письмову форму і чітко відповідає певним
критеріям. Але це не універсальна картка з інформацією про
дату та місце бенкету, як у нас. Оскільки саме весілля в Фран-
ції складається з декількох етапів, запрошення для різних кате-
горій гостей відрізняються. Більша частина отримує вкладки з
повідомленням про вінчання, церемонію в мерії та коктейль
«vin d’honneur». Обрані гості додатково отримують ще й запро-
шення на безпосереднє святкування з вечерею та танцями.
Реєстрація шлюбу
Незважаючи на те, що мерія вихідна лише в неділю, французи
найчастіше розписуються саме в суботу. Церемонія триває до
двадцяти хвилин і носить доволі формальний характер.
Згідно традиції, яка існує ще з часів мушкетерів, наречена
завжди має стояти по ліву руку від свого обранця. Вважалось,
що його праве зап’ястя повинне бути вільним, щоб можна було
в будь-який момент вихопити шпагу.
21