Щоденник Нареченої ЩН 4 для ел.журналу | Page 20

ШЛЮБНИЙ ДОГОВІР за чи проти? Сварки і взаємні претензії — проблеми, знайомі багатьом парам, кохання яких не витримало випробувань подружнього життя. Хоча кількість негативу можна було б зменшити, якби наре- чені заздалегідь обговорили і юридично закріпили всі нюанси свого шлюбу. Але ж хто думає про буденне, коли в душі літають метелики? У пострадянських країнах шлюбний договір досі є предметом бурхливих дискусій. Противники його укладення переконують, що цей документ — доказ недовіри до партнера. Мовляв, навіщо одружуватися, наперед плануючи розлучення. Але чи все насправді так однозначно? Спробуємо розібратися у переконаннях тих, хто готовий піти на таку угоду, і тих, хто категорично проти неї. 20 ■ Соціологічні дослідження вказують на те, що відсоток прихильників шлюбного договору збільшується пропорційно до віку респондентів. Це яс- краве свідчення того, що чоловіки і жінки, які вже мали справу з розлучен- ням і розподілом майна, сприймають шлюбні стосунки більш тверезо. Вони усвідомлюють, що навіть найпалкіше кохання з часом може виявитися тим- часовою пристрастю. ■ Іноді ініціаторами укладання шлюбних контрактів є менш забезпечені партнери. У такий спосіб вони намагаються довести справжність своїх по- чуттів, уникаючи звинувачень в меркантильності й одруженні з розрахунку. ■ Популярними є шлюбні договори і серед пар, де наречений чи наречена є іноземцями. Проте тут важливо простежити, щоб документ мав юридичну чинність не тільки в Україні, а й на теренах батьківщини представника іншої держави. ■ Дехто можливо і хотів би укласти шлюбний договір, але боїться осуду рід- них чи нерозуміння з боку коханої людини, оскільки обговорення майнових питань (особливо до одруження) у нас досі вважають поганим тоном. ■ Окремо хочеться згадати про тих, хто вважає шлюбний контракт актуаль- ним лише для людей з мільйонними статками. Вони твердо переконані, що для середньостатистичного українця від такого документа ніякої користі, а лише зайві витрати на послуги нотаріуса. ■ Чіткою є позиція церкви: люди, які беруть шлюб, присягають перед Бо- гом, тому про розлучення тут не може бути й мови. Особливо категорично засуджуються типові американські контракти, де майбутні подружні пари прописують не лише майнові питання, а й ситуації, пов’язані, наприклад, з плануванням, народженням та вихованням дітей.