Франко і Грушевський: спроба об’єктивної характеристики1 Franko_i_Hrushevskyi_sproba_obiektyvnoi_kharaktery | Seite 38
64
Галина Бурлака, Ігор Гирич
щиро, а що під тиском кон’юнктури чи органів служби безпеки.
ПоAдруге, в основному у спогадах йдеться про 1894–1907 роки,
коли Анна ще була недорослою (вона народилася у 1892 році),
тому це фактично ретрансляція чужих настроїв і чужого
бачення, найімовірніше – відображення материного сприйняття
ряду подій. Мати ж, як вже говорилося, неприязно ставилася до
М. Грушевського. Низка тверджень Анни виразно несправедливі
й легко спростовуються відомими фактами. Наприклад, вона
пише про те, що після приїзду Грушевського до Львова саме
Франко «дав йому моральну опору і допоміг зайняти місце
в “Науковім тов. ім. Шевченка”» 39 , в той час як Франко не був тоA
ді ще членом цього товариства; Грушевський «жениться з доньA
кою священика, що дало йому зв’язки і плечі» – на момент одруA
ження з Михайлом львівська вчителька Марія Сильвестрівна
Вояковська була вже сиротою. Зовсім безпідставним і приміA
тивним виглядає твердження Анни про те, що «Грушевський
в 1907 році, щоб вибити ґрунт зAпід ніг тата остаточно, вимагає
перенесення редакції «Літ.Aнаукового вістника» до Києва» 40 ,
у той час як мотиви були значно вищі: на часі було створення
загальноукраїнського культурологічного журналу, тай й «вимаA
гати перенесення» Грушевському не було від кого, адже левову
частку організаційної й менеджерської роботи, дуже непростої,
він робив сам. Не вважаємо доречним саме тут детально полеміA
зувати з текстом А. ФранкоAКлючко, лише хочемо підкреслити,
що його відмітною рисою можна назвати послідовне зміщення
акцентів і пересмикування фактів. Виразно упереджене ставленA
ня авторки спогадів до Грушевського примушує науковців дуже
обережно ставитися до цього документа.
Взаємини Франка і Грушевського мають тривалу історію,
впродовж якої були періоди щирої приязні, згідної співпраці,
спільних успіхів у поступу української справи – і розхолодженA
ня, знеохочення, різною мірою взаємних докорів. Усі такі повоA
39
40
Там само. – С. 397.
Там само. – С. 404.