Франко і Грушевський: спроба об’єктивної характеристики1 Franko_i_Hrushevskyi_sproba_obiektyvnoi_kharaktery | Page 33

Франко і Грушевський: спроба об’єктивної характеристики 59 заповнили українські діаспорні вчені, насамперед Л. Винар та О. Домбровський. З’ясовано, що Франко і Грушевський справді мали ряд розходжень у питаннях українського історичного проA цесу. Всі вони сформульовані Франком у дослідженні «ПричинA ки до історії УкраїниAРуси. Часть перша» [вперше частини праA ці публікувалися в «Ділі», «Науковому додатку до «Учителя» у 1911 – 1912, повністю видана окремою книгою 1912; т. 47, с. 417 – 548]. Це, фактично, єдина спеціальна праця Франка про доробок ГрушевськогоAісторика, рецензіяAстудія, автор якої зазначав: «Я також далекий від претензії дати повний розбір та оцінку сеї величезної праці нашого невтомного ученого, але в своїх критичних увагах буду зупинятися тільки на деяких точках та питаннях, де в мене власними науковими дослідами виробилися відмінні погляди, або де покажеться можність доповнити де в чім те, що зробив проф. Грушевський, або хоч би тільки зазначити недогляди в його праці» [т. 47, с. 420]. Крім того, Франко залучив до розгляду і дві інші великі праці Грушевського: «Очерк истории украинского народа» (1904) та «Ілюстровану історію України» (1912). Назвемо основні обговорювані Франком позиції. Скіфський період історії України він вважав за потрібне подати значно ширA ше, ніж це зробив Грушевський. Основним джерелом свідчень про скіфів обидва учені справедливо вважали історичне оповіA дання Геродота. Дорікнувши Грушевському за недостатньо деA тальне опрацювання оповідань античного історика, Франко майстерно переклав великі за обсягом уступи, де Геродот описує скіфський етнографічний матеріал, інформацію про розселення скіфів та гідрографічні дані їхнього краю. Фактично, у розмові про скіфів, а далі й про антів, Франко не стільки полемізує, як доповнює інформації, які містяться у працях Грушевського. Жорсткішою стає наукова суперечка, коли мова заходить про леA гендарного князя Кия. Франко стає на шлях повної довіри до літоA писного оповідання про засновника Києва та його похід на ЦарA город, в той час як Грушевський ставить ці свідчення під сумнів.