Франко і Грушевський: спроба об’ єктивної характеристики 45
Організаційна робота Грушевського у НТШ не всім припала до смаку. Почали накопичуватися претензії, про які з гіркою іронією Франко оповідав у листі до Б. Грінченка від 20 листопада 1901: « Були різні причини: одному не дано в пору задатку за будучу працю – вже йому кривда. Другому упімнено, що треба відробити взятий задаток – і сьому кривда. Третьому представлено, що коли взяв на себе обов’ язок у Товаристві, то повинен сповняти його – і сей покрутив носом. [...] Звільна довкола проф. Груш [ евського ] лишилася тільки невеличка купка людей, що віддали цілу свою екзистенцію праці в Товаристві, посвятили йому всі свої сили, весь час »( т. 50, с. 177 – 178). Складається т. зв. « кліка » або « фамілія Грушевського », до якої, крім Франка, входили також В. Гнатюк, І. Труш, С. Томашівський – « А до фамілії Грушевського мене причислено, мабуть, тому, що я відчужився від усякого товариського життя, нікуди не заходжу, ні у кого не буваю, крім дому Грушевських, хоча сюди найчастіше мене ведуть справи Товариства або наукової роботи »( там само, с. 178). У НТШ розгорівся гострий конфлікт, який стривожив наддніпрянських українців. Франко у цитованому листі виразно декларує свою позицію, схвалює дії Грушевського, головною метою яких було впорядкування і розширення наукової роботи. Змальовуючи гротескну ситуацію, коли деякі члени виділу, захопившись дрібничковими інтригами, позивали Франка до мирового суду, він писав: « Я потрохи навіть тішуся з такого обороту справи, бо мені здається, що, збігаючи боковим рукавом, хвиля не буде така міцна в головній течії, зверненій проти проф. Грушевського »( там само, с. 177).
Грушевський чудово усвідомлював цінність Франкаписьменника, його неперехідне значення для української культури, завжди схвально говорив про його творчість. Більшість письмових відгуків Грушевського про художні твори Франка з’ явилися у « ЛНВ »: дві ширші рецензії – на повість « Для домашнього огнища » і на його поетичну збірку « Мій Ізмарагд » 31 –
31
Грушевський М. Твори: У 50 т. – Л., 2008. – Т. 11. – С. 259 – 265; С. 269 – 274.