Франко і Грушевський: спроба об’єктивної характеристики1 Franko_i_Hrushevskyi_sproba_obiektyvnoi_kharaktery | Page 18
44
Галина Бурлака, Ігор Гирич
побутовому рівні розпочалися ще з моменту початку зведення
будинків на садибах Франка і Грушевського (див. про це,
зокрема, лист Франка до Є. Трегубова від 14 листопада 1901,
т. 50, с. 175).
Вже у 1903 році, як свідчать спогади, Франко так сказав
про свої відносини з Грушевським у його ж помешканні: «Ми зі
собою не буваємо, я лише приходжу сюди в справі товариства
Шевченка» 27 – наче виправдовуючись перед сторонніми за це
своє близьке сусідство. Є багато свідчень про прохолодність
у взаєминах, суто діловий характер співпраці, відсутність якоA
їсь особливої задушевності у стосунках. Водночас відчувається
респект і рівноправність сприйняття на рівні духовної творчості
й громадської діяльності. Цікаво, що впродовж усього періоду
взаємин, навіть найтепліших у 1897 – 1905 роках, Грушевський
ніколи в листах не звертався до Франка зі словом «Дорогий»,
як, наприклад, до О. Кониського, О. Олеся, С. Єфремова, В. ДоA
маницького та ін., а лише – «Високоповажаний пане докторе»
та «Високоповажаний Добродію». Виняток – листівка з Парижа
від 21 квітня 1903 р., де перша фраза: «Ну, Дорогий Доктор, от
я вже й на місці» 28 . У листі, писаному «в ніч з 20 на 21 жовтня
1906», під час відомого конфлікту через Франкових псів ГруA
шевський дозволяє собі почати розмову з такого емоційного
сплеску: «Високоповажаний Пане Доктор, мій найблизший
Товаришу в роботі суспільноAнаціональній і Приятелю!» 29 .
Франкова кореспонденція до Грушевського також емоційно
стримана: «Високоповажаний Пане Професор», «Вельми ШаA
новний Добродію». Єдиний лист Франка, який починається
звертанням «Дорогий друже» (т. 50, с. 112), як виявилося,
адресувався не Грушевському, а О. Маковеєві 30 .
Застирець Й. Зі споминів про блаженної пам’яті дAра Івана ФранA
ка // Там само. – С. 501.
28
Листування Михайла Грушевського... – Т. 1. – С. 90.
29
Там само. – С. 95.
30
Див. про це: Бурлака Г. Помилковий адресат одного листа Івана
Франка… // Записки НТШ. – Т. CCL. – Л., 2005. – С. 776–779.
27